Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

Ідеал держави гетьмана Пилипа Орлика
П'ятниця, 25 листопада 2022, 14:47

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Ідеал держави гетьмана Пилипа Орлика».

У вступній промові представник ОУН «Держава», поет Євген Салевич означив контексти обговорення знакової постаті в українській історії гетьмана Пилипа Орлика. Отже, визначені теми заходу – символіка образу Гетьмана, ідеал держави для українця в історії, ідеал держави у світогляді нації і національної еліти, державотворча ментальність української нації, прагнення і творення держави в українській історії, державотворчі ідеології і державні діячі в історії, держава Пилипа Орлика і її Конституція, устрій України відповідний ментальності нації. Промовець закликав подивитися на тодішню картину українського світу, на стан української державності – українську козацьку державу після поразки визвольних змагань гетьмана Івана Мазепи, на образ українського гетьмана у вигнанні і його подвижницьку державотворчу діяльність, на тогочасні питання української держави з проекцією на сьогодення і прийдешність: протекторат Швеції, союз західних держав проти Москви, проблему відвічно ворожої Москви, проблему союзу з Туреччиною та позицію Польщі.

Історик Іван Сварник розповів про два історичні джерела до епохи Мазепи. Це «Ітінерарій» словака Д. Крмана, який їздив по політичну підтримку до Карла ХІІ і був свідком усієї української кампанії шведів. Він цікаво описав гетьмана Мазепу. На його думку, саме українці спричинилися до поразки Карла ХІІ під Полтавою, оскільки гетьманські козаки дотримувалися нейтралітету. Натомість Січ на чолі з Гордієнком вперше від часів Хмельницького виявила солідарність з гетьманом, знищила багато московських залог, а потім запорожці стали першими політемігрантами, заклавши Олешківську Січ у турецьких володіннях. Орлика словак згадує лише як соратника Мазепи. Натомість Д. Яворницький («Історія запорізьких козаків») докладно описує не лише перебіг бойових дій на наших теренах, але й перебування козаків під Бендерами, смерть Мазепи, вибори Орлика. Докладно наводить зміст різних документів, в т. ч. й конституції, яка значною мірою відображала демократичний лад і звичаї Запорізької Січі. Важливість конституції полягала в декларуванні принципів відповідальності гетьмана перед різними станами держави, соціальних гарантій для вдів і сиріт полеглих козаків та ін. Варто підкреслити, що Пилип Орлик народився в Литві, його батько був чехом, а сам він, здобувши освіту в Україні, став українським патріотом і намагався збройно повернути незалежність козацької держави.

Доктор історичних наук Ігор Гаврилів говорив про героїчну епоху в українській історії, яка настала в часи гетьмана Івана Мазепи. Одвічні змагання з метою відірватися від Москви обернулися поразкою під Полтавою. Водночас проявилося подвижництво гетьмана Пилипа Орлика у творенні держави у вигнанні і творення союзу світових держав проти Москви. Зокрема, Орлик прагнув протекції могутньої Швеції. У контексті війни Османської імперії з Москвою 1710-1711 рр. був укладений українсько-татарський військово-політичний союз. Прутський похід союзних держав закінчився розгромом московського війська і якби не підступність Орди, не позиція Польщі і не конфлікт між українськими полковниками - мала постати на українських землях козацька держава Пилипа Орлика. Історія Пилипа Орлика як гетьмана – постійні спроби творити військово-політичні союзи з Кримським ханством, Османською імперією, постійні спроби організації походів проти Москви. Але ідеї незалежності, якими пронизані політичні трактати Пилипа Орлика «Маніфест до Європейських урядів», «Вивід прав України» тоді не були здійснені через цілу низку причин. Учений висловив думки про природне право українців творити свою державу, навів висловлювання провідних мислителів світу від давньогрецького філософа Платона до текстів про ідеал держави Пилипа Орлика і його інтелектуального оточення та до праці сучасного українського автора Тараса Чухліба «Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року».

Доктор юридичних наук Іван Терлюк виголосив промову про український конституціоналізм козацької доби як вияв національної державно-правової традиції раннього Нового часу. Він вів мову не тільки про «Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорозького…», про трактати Пилипа Орлика «Маніфест до європейських народів», «Вивід прав України» як пам’яток світової конституційної та політико-правової думки , а головно про цивілізаційний процес в Україні щодо визнання договірного походження держави, природних прав і свобод української людини , політичних прав українців у частині козацького права й організації самоврядування. Окрім прагнення ідеальної держави, творення ідеалу держави, гетьман у вигнанні Пилип Орлик домігся у світі визнання права української нації мати таку незалежну державу.

Кандидат юридичних наук Руслан Бедрій висловив думки про унікальність документа « Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорозького», який викликає почуття національної гордості українців. У час панування у провідних державах західного світу абсолютизму влади козацька еліта в особі гетьмана Пилипа Орлика уклала з українським суспільством суспільно-політичний договір – конституцію козацької держави. Документ містить преамбулу і 16 статей, де подано основи державного устрою, організацію державної влади за принципом поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову, права гетьмана, Генеральної ради, Генерального суду, козаків та інших верств суспільства. Конституція Пилипа Орлика як документ на зламі середньовічного та новочасного конституціоналізму увібрав надбання європейської політико-правової думки та української демократично-правової традиції. Політико-правовий документ випередив у часі Декларацію про незалежність і конституцію США, французьку Декларацію прав людини і громадянина, перші європейські конституції Польщі та Франції Декларативна частина документа важлива як маніфест «мазепинського» руху, як програма визвольної боротьби за українську незалежність, де подано концепцію етнічно-державної історії України і постулати про державну незалежність України, православну віру як державну релігію, вічність і недоторканність встановлених кордонів кордонів, затвердження шведської протекції над Україною, необхідність встановлення дружніх, союзних відносин з Кримським ханством.

Редактор журналу «Наша спадщина», юрист Андрій Левик зазначив, що унікальність Конституції Пилипа Орлика у тому , що вона узаконила існуючі на той час в українському суспільстві правові відносини і засвідчила цивілізаційну зрілість української нації.

Кандидат філософських наук Віктор Маринюк назвав життя і державотворчу діяльність гетьмана Пилипа Орлика взірцем служіння українській нації, національним ідеалам. У час кризи еліт, в епоху постправди ми не маємо на кого рівнятися і змушені оглядатися назад в наше історичне минуле аби побачити тих, що жили софійно, жили в істині, побачити ті архетипи створені Богом , які можуть говорити до нас «Я є істина» і вказати нам орієнтири життя, орієнтири служіння Богові і нації. Молодій українській нації потрібні елітарне виховання, духовне очищення і поповнення правдивої національної еліти.

Письменник Григорій Чопик висловив жаль з приводу подвижницької Сізіфової праці творців національної держави, коли у нові часи доводиться знову починати двигати на гору камінь українського державотворення.

Громадський діяч Юрій Антоняк наголосив на важливості бачення світу в контексті тодішньої епохи, ідеології того часу, суспільно-політичних течій і стереотипів мислення доби Пилипа Орлика. Але у всі часи Україна прагнула і прагне вирватися з контексту дикої московської історії в контекст історії цивілізованої Європи.

Доктор мистецтвознавства Ростислав Шмагало висловив думку про потребу пам’ятників українському гетьманові Пилипу Орлику та іншим видатним діячам національної історії аби закладена в них національна символіка говорила до молодої української нації, аби повсюдно в Україні зникли пам’ятники чужої московської експансії.

Участь у круглому столі, окрім згаданих учасників, брали доктор мистецтвознавства Олег Боднар, доктор технічних наук Роман Базилевич, дослідник давньої української літератури, поет Павло Салевич, перекладач Галина Чубай,художник-монументаліст, іконописець Наталя Білоус, художник Ігор Копчик, громадські діячі Зоряна Іванків, Андрій Максимович та інші.

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday265
mod_vvisit_counterYesterday411
mod_vvisit_counterThis week5047
mod_vvisit_counterLast week12994
mod_vvisit_counterThis month676
mod_vvisit_counterLast month34559
mod_vvisit_counterAll days3846128

We have: 13 guests online
Your IP: 3.237.29.69
 , 
Today: лют. 02, 2023

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер
Банер

Соцмережі

AddThis Social Bookmark Button