НОВЕ КАРТОГРАФІЧНЕ ВИДАННЯ |
Четвер, 08 грудня 2022, 17:30 |
Наша бібліотека отримала в дарунок від Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (директор Львівського відділення Мирон Капраль) картографічне видання «Белз». Це вже 5-й том серійного видання «Атласи українських історичних міст». Свої томи вже отримали Львів, Галич, Жидачів, Жовква. Авторами цього тому є відомі науковці О. Бойко, М. Капраль, О. Лазурко, О. Осаульчук, Н. Паславська, В. Петрик, В. Петегирич, О. Рибчинський, В. Слободян, Б. Смерека, А. Фелонюк, С. Ямелинець. Атлас є незамінним джерелом для подальшого вивчення історії, культури, археології, релігійних та економічних стосунків, топонімії та інших аспектів існування одного з найдавніших культурних і політичних осередків нашого краю – княжого Белза. Видання відзначається високим науковим і поліграфічним рівнем. Воно призначене для науковців, викладачів і студентів, краєзнавців та всіх, кого цікавить Галичина.
|
|
Здобудем Українську державу або згинем в боротьбі за неї |
Середа, 19 жовтня 2022, 14:18 |

З незламним духом України, відшліфованим історичною боротьбою, прикладом якої є герої ОУН-УПА, посиленням її військової спроможності завдяки особистій відданості та допомозі Заходу, Україна сьогодні не тільки змагається на полі битви, але також є найкращим шансом демократії врятувати світ. Саме такий спадок ми спостерігаємо у 80-ту річницю створення УПА та 31-у річницю відродження Української державності.
7 жовтня 2021 року Львівська обласна рада своєю ухвалою оголосила 2022 рік Роком УПА.
Тож книгозбірня з цієї нагоди підготувала бібліографічний покажчик «Здобудем Українську державу або згинем в боротьбі за неї» із серії «Поборники державності України», який містить перелік публікацій із зарубіжної преси, наявної у відділі україніки.
«Здобудеш або згинеш – стояли вони тоді. Здобудемо або згинемо – стоїмо ми сьогодні». |
ФОНД 146 (ГАЛИЦЬКЕ НАМІСНИЦТВО) ЦДІА УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ |
Четвер, 29 вересня 2022, 15:14 |
 |
Королівський арсенал - архівосховище, де зберігається ф.146 |
Серед різноманітних фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові, у якому загалом налічується понад 1 млн. справ за ХІІ-ХХ століття1 , фонд Галицького намісництва є найчисельнішим – понад 200 тис. справ (станом на 2003 рік), а водночас і найрізноманітнішим за відображеною в ньому інформацією2. Хронологічні рамки фонду – 1448—1934 рр., хоча сама установа існувала протягом 1773-1918 рр..3 Раніші документи – це оригінали й копії привілеїв, наданих князями, королями, папами, митрополитами та ін. містам, церквам, костелам, монастирям. Їх після 1772 р. подавали до Галицького губернаторства (намісництва) на підтвердження міських прав, володіння нерухомим майном та ін. Значна кількість давніх документів пов’язана також із підтвердженням шляхетства. Зокрема, в оп. 85 (Publico-Politico) відклалися матеріали про визнання, підтвердження та позбавлення шляхетства (1776-1875). Пізніші документи стосуються продовження судових, майнових та ін. справ у польський період. Для загального уявлення про тематичне розмаїття документів фонду можна навести стислий зміст одного з понад 110 описів цього фонду, зроблений У. Кришталович для архівного фондового довідника.4
|
Детальніше...
|
Картограф та астроном Йозеф Лізґаніґ : львівський період діяльності (1772-1799) |
Середа, 28 вересня 2022, 09:44 |
 |
Йозеф Лізґаніґ |
Сьогодні ім’я автора першої топографічної карти Галичини складеної методом тріангуляції системі координат Йозефа Лізґаніґа1 тією чи іншою мірою відоме в українських наукових колах. У середовищі астрономів, геодезистів та дослідників давньої картографії – більше, для широкого загалу – менше.
Тим не менше, у лютому 2019 року виповнилося 300 років із дня народження відомого австрійського філософа, математика, астронома, винахідника і конструктора астрономічних та геодезичних приладів, картографа Йозефа Ксаверія Лізґаніґа, який 30 останніх років свого життя працював, творив та досліджував у Львові.
З 1772 року Галичина увійшла до складу Австрійської імперії. Перші патенти і розпорядження імператриці Марії Терезії декларують реформи в управлінській, аграрній, адміністративній, освітянській, медичній, науковій та ін. сферах новоприєднаного краю.
|
Детальніше...
|
Понеділок, 26 вересня 2022, 12:44 |
Рівно 250 років тому, 15 вересня 1772 року, до Львова ввійшла австрійська армія. Так закінчився польський період історії нашого краю. Наступні 146 років – це не так уже й багато. Однак австрійський період відіграв винятково важливу роль в історії Польщі, а особливо України, для якої австрійська Галичина стала «українським П'ємонтом». Тож чому австрійці назвали нову провінцію Галичиною?
|
Детальніше...
|
Незалежна Україна: портрет нового часу (до 31-ї річниці Незалежності) |
Вівторок, 23 серпня 2022, 11:27 |
24 серпня 1991 р. Верховна Рада проголосила незалежність України, яку затверджено на референдумі 1 грудня 1991 р. З того часу минув 31 рік. Міжвоєнна Польща існувала 21 рік. У польській історіографії дослідження міжвоєнного двадцятиліття – ціла індустрія; жоден інший період історії Польщі не обговорюється так інтенсивно, як цей. І цей феномен має своє пояснення: зміни, які сталися тоді в польському суспільстві, справді грандіозні. Сучасна Українська Держава існує довше, тому зміни, які відбулися в українському суспільстві, – значно більші; живемо в ІІІ тисячолітті, зрештою. Лихі дев’яності, Кравчук і Чорновіл, талони, купони, Кучма, гривня, рок і джаз, «Воплі Відоплясова», «Динамо» (Київ), глобалізація, Партія регіонів, БЮТ, «Наша Україна», стільниковий зв’язок, Помаранчева революція, інтернет, Євробачення, «Шахтар» (Донецьк), брати Клички, Євромайдан, Крим і Донбас, війна, Порошенко і Зеленський. І знову війна.
|
Детальніше...
|
|
|