З величезним подивом дізнався про допис п. Івана Мотринця, якого досі мав за цілком інтелігентного чоловіка й письменника. Особливо вразило негативне ставлення до бібліотекарів, як до невігласів і варварів. Невже це про нас? Найперше хотів би навести думку світлої пам"яті Євгена Сверстюка, якому свого часу показував обласну бібліотеку: "наші полиці заставлені книжками совєтської епохи. Більшість із них ніколи не будуть прочитані.. І не тому, що перейняті духом зужитої ідеології. Основна їхня вада - лжесвідчення. Вони неправдиві". Повертаючись до побаченого п. Іваном - так, ми час від часу вивозимо макулатуру. В т. ч. й книжки. Це зужиті (пошкоджені) примірники, морально застарілі видання, дублетні та ін. Макулатуру ретельно відбирають у відділах, перевіряють члени комісії, складають переліки. Все відповідно до правил роботи. Та головний мотив - потреба звільнити частину сховищ для нових видань. Ви не повірите, пане Мотринець - у КОЖНІЙ бібліотеці України нині, на 30 році незалежності, понад 50% фондів - радянські книги російською мовою. Саме ті, про які казав Сверстюк. Особисто я читаю російською, як і англійською, польською, чеською, латинською та ін. Однак пересічний читач, наша молодь воліє не російський переклад тої ж Economics, а український чи й оригінал. Не заважаймо ж йому забути про СРСР. Це була держава, яка знищила Зерова, Плужника, Драй-Хмару, Хвильового, Куліша, а таких людей, як Тичина, Рильський, Сосюра змусила співати в унісон з Єжовим і Берією. Залишмо ж минуле в минулому!

Іван СВАРНИК, директор ЛОУНБ