18 квітня відбулася розширена Рада Директорів бібліотек України за участі Л. Петасюк (Мінкульт), Є. Кравчук та І. Констанкевич (ВР), О. Красовицького («Фоліо»), О. Афоніна (АВ), В. Круглова («Ранок»). Нараду відкрила Л. Петасюк, ввівши присутніх в коло проблем, які планувалося обговорити. Зокрема, підкреслила, що з 6.03 ц. р. діє заборона на ввезення книжкової продукції з країни агресори. Також повторила тезу міністра культури про те, що «хороших» росіян немає, а отже й будь-який культурний продукт є виявом агресії проти України.

Виступаючі директори бібліотек з усієї України розповіли про діяльність своїх установ в умовах війни, допомогу волонтерам, роботу з внутрішньо-переміщеними особами, яким украй бракує книги в скрутних умовах існування. Особливо наголошували на дитячій книзі. А. Гордієнко (Нац. бібліотека для дітей) підкреслила, що українізацію наших читачів слід починати саме з дитячої літератури. Тому на неї слід звернути особливу увагу.

Організація української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Давня історія України у науковій спадщині Ярослава Пастернака».

Вступне слово на конференції про національний ідеал української вченої людини, видатного археолога ХХ століття Ярослава Пастернака подав провідник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич. Він наголосив на важливості життєпису жертовного служіння і подвижництва українського вченого для тривання і творення української нації. Основу національної гордости українців складають неоціненна наукова спадщина археолога, неоціненні його знакові відкриття, якими говорить до нас наша свята земля за відсутности писемних джерел, і науково обґрунтовані висловлювання про «автохтонність українців на сьогоднішніх землях ще з часів верхнього палеоліту».

Упродовж останніх місяців 2021 р. обласна бібліотека отримала близько 250 нових книг, виданих різними видавництвами України. Одне, що їх об’єднує – висока якість поліграфії, тверді палітурки, міцний книжковий блок. Ці риси украй необхідні саме для бібліотечного використання літератури.

Складно аналізувати тематичну та вікову спрямованість усіх нових книжок – вона дуже різноманітна. Це твори уже добре знаних сучасних письменників – Кокотюхи, Корній, Андруховича та ін., менш відомих, однак популярних авторів, українські переклади англо-, франко-, німецько- та іншої зарубіжної літератури українською мовою. Особливо тішитимуться любителі детектива. Агата Крісті виходить у кишеньковому форматі у великій кількості. Однак не бракує інтелектуальної прози, науково-популярної літератури, книжок для дітей і підлітків. Важливе місце серед цих видань займають книги про нинішню війну – як документальні, скажімо, тритомна хроніка подій 2014-2021 рр., так і художні, часом створені вчорашніми бійцями, а тому особливо цінними. Мені, як історикові, впала у вічі цікава книжка Грицака-Гербіш про Різдво – як галицьке, українське, і, звісно, всесвітнє свято.

Від бібліотекарів Львівщини, яким потраплять усі ці видання, висловлюю щиру вдячність Українському інститутові книги за велику роботу з відбору книжок, які читатимуть галичани.

Христос рождається!

Відділ україніки ЛОУНБ та Організація української нації «Держава» провели круглий стіл «Хотинська битва 1621р. – славна сторінка мілітарної історії України».

У вступному слові провідник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки Євген Салевич висловив думки про стан воїна в українській нації та воєнну потугу українців в історії, про потребу пошанування гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і героїв Хотинської битви, про важливість проекції давнього союзу українців, поляків, литовців на сучасність.