16 травня у відділі мистецької літератури відбулась музично-літературна мозаїка «Українська вишиванка – духовний код нації».

Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна.

Щороку в травні українці святкують День вишиванки – особливе свято присвячене національному одягу українського народу. Згідно з традицією, цей день щорічно відзначається у третій четвер травня. У 2025 році День вишиванки має особливе значення, оскільки припадає на період повномасштабної війни. Ця дата об’єднує українців, відзначаючи нашу культуру та підтримуючи національні символи, а також розкриваючи правду та руйнуючи міфи…

Далі у програмі взяли участь студенти кафедри музичного мистецтва факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка; викладачі: Ольга Гриб, Олег Довгаль. Оксана Кукул, Тетяна Сидорець, Ольга Томків; Наталія Юзюк (відмінник народної освіти України, старший викладач); Марія Хохлогорська (заслужена артистка України, лауреатка міжнародних конкурсів, доцент); Марта Швецова (концертмейстер); Ольга Кушніренко (ведуча концерту, музикознавець, старший викладач кафедри музикознавства та хорового мистецтва факультету культури і мистецтв ЛНУ імені І. Франка); учні ліцею №38 Львівської міської ради; Оксана Тесля (керівник та вчитель музичного мистецтва).

19 травня у великій залі бібліотеки історик Іван СВАРНИК розповів усім бажаючим про Кирила Трильовського – видатного політика, творця січово-стрілецького руху ХХ ст. Про вагу його як політика може служити такий епізод: 1 листопада 1918 Вільгельм Габсбург, перебуваючи в Чернівцях із Легіоном УСС, висловив бажання служити в українському війську. Однак Трильовський та інші політики відмовили йому, очікуючи негативної реакції Антанти (спогади о. Жака). Трильовський був членом Бойової Управи УСС і ЗУР, до якої входив як представник Селянсько-радикальної партії.

Кирило народився 6 травня 1864 р. в с. Богутині (п. Золочів) у родині священника. Вчився у гімназіях у Золочеві й Коломиї, в університетах Чернівців та Львова (юридичний ф-т). У студентські роки став членом Русько-української радикальної партії, входив до її управи. 1900 в с. Завалля Снятинського пов. організував перше пожежно-гімнастичне т-во «Січ», назва якого вказувала на козацькі традиції, а діяльність сприяла вихованню тверезості й здорового способу життя. Заснував мережу «Січей» в Галичині й Буковині, у міжвоєнну добу в Европі й Америці.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели науковий семінар «Етногенез українців у науковій спадщині Омеляна Партицького».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив світоглядні думки про походження українців, про давню історію нашої нації у контексті пошанування українського ученого, мовознавця, етнографа, історика, педагога, редактора, громадського і політичного діяча, автора праць:

• Провідні идеї в письмах Тараса Шевченка,1872;

• Темні місця в «Слові о полку Ігоревім», 1883;

• Слово о полку Ігоревім. Текст з перекладом і з поясненням страроруських правил акцентових і ритмічних, 1884;

• Червоная Русь в часах предісторичних, 1863;

• Скандинавщина в давній Руси, 1887;

• Велика слов’янська держава перед двома тисячами літ, 1889;

• Гуни – предки Русинів, 1890;

• Трацка історія в традиції Слов’ян, 1891;

Старинна історія Галичини Т.1. (Від VII-го віку перед Христом до року 110 по Христі), 1894.