Символічно, що перша екскурсія для студентів першого курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка» (викладач – докторка юридичних наук професорка Лідія Ярмол) відбулася саме 30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек. Завідувачка великого читального залу Ольга Вахула розповіла про структуру бібліотеки, її фонди, історію розвитку та послуги, які надаються користувачам. Усміхнені обличчя студентів та їх слова вдячності свідчили про те, що їм сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія до нашої бібліотеки.

30 вересня у великій читальній залі, де зібралися працівники ЛОУНБ, традиційно відбулося святкування Всеукраїнського дня бібліотек. Урочистість розпочав директор установи Іван Сварник, який привітав працівників та подякував їм за їх багатогранну і благородну діяльність і побажав отримувати насолоду від обраної професії. Вітальні слова з нагоди професійного свята прозвучали також від знаної письменниці, літературознавці, журналістки Надії Мориквас та директора видавництва «Растр-7» Михайла Турка.

4 жовтня о 15:00 у великій читальній залі бібліотеки відбудеться Перша презентація цікавого наукового проєкту з дослідження історичних писанок, що зберігалися в Музеї НТШ у Львові. Українською писанкою вже в ХІХ ст. займалися видатні галицькі й наддніпрянські науковці, які вважали цей витвір народного мистецтва найбільшим скарбом українського народу. Адже писанка зберігає прадавні вірування, традиції й культуру наших предків. Її розшифрування – справа честі не лише етнографів, а й суспільствознавців, філософів, істориків та інших фахівців. Отож наш святий обов’язок – зберегти й передати нашу традицію грядущим поколінням українців.

Головна мета проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі» — зберегти життя автентичних писанок кін. ХІХ — поч. XX ст. з колекції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України!

Тож радо запрошуємо на першу презентацію нашої кількамісячної роботи, де розповімо про особливості фотофіксації та 3D-моделювання давніх пам’яток і процес розробки вебкаталогу. Також під час події ви дізнаєтесь:

• Як виникла концепція проєкту та за якими критеріями вдалось відібрати до оцифрування понад 250 писанок?
• Як Музей Наукового товариства імені Шевченка почав формування збірки та яка роль оприлюднених у тогочасній пресі щорічних передвеликодніх Відозв Етнографічної комісії?
• У чому полягає мистецька цінність обраних артефактів?
• Яким буде кінцевий продукт — двомовний (українською та англійською) інтерактивний сайт?
• Як ідея збереження культурної спадщини об’єднала команду однодумців?

А ще у вас буде нагода отримати фахові відповіді на всі питання, що стосуються проєкту!

Учасники/ці презентації:

• Андрій Клімашевський, керівник проєкту, заступник директора з наукової роботи Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства;
• Валентина Теслюк, завідувачка сектору фондів Музею етнографії та художнього промислу, зберігачка фонду «Писанка», наукова експертка з фондової роботи з колекцією писанок;
• Галина Івашків, наукова експертка проєкту, провідна наукова співробітниця Інституту, докторка мистецтвознавства;
• Олекса Піджарий, розробник вебкаталогу, графічний дизайнер;
• Роксолана Разінкова, експертка з 3D-моделювання.

Спеціальний гість події — Іван Сварник, історик, львовознавець, директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Проєкт «Українська писанка в європейському культурному просторі» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

В останній день вересня у великій читальній залі точилася розмова, пов’язана з ІІ Світовою війно. Адже Львів був першим нашим містом, де війна почалася вже 1 вересня. Об 11.45 німецька авіація бомбардувала аеродром на Скнилові, залізничний вузол, пошту, склади на Городоцькій, Левандівці, Клепарові. Німецькі літаки знижувалися до 500-метрової висоти й обстрілювали ангари й літаки з кулеметів. Загалом 1 вересня у Львові загинуло 83 особи, багато людей було поранено. Також авіанальоти на Львів продовжувалися 7 і 9 вересня, однак не такі масовані. Була зруйнована радіостанція, головний вокзал, Греко-католицької семінарія та ін.

Попри війну, Львів жив звичайним життям: працювали кінотеатри, до 10 вересня Великий театр (Оперний), у навчальних закладах почалися вступні. Про війну ж нагадувала велика кількість біженців (бл. 130 тис.). Львів’яни по-різному ставилися до війни. УНДО (М. Мудрий) закликала українців боронити Польщу. ОУН навпаки – сподівалася, що німці допоможуть відновити незалежність України. Містяни активно готувалися до оборони: на пл. Бернардинській, у Єзуїтському городі, під Цитаделлю копали укриття від нальотів. Військову оборону міста організував ген. Лянґнер. Під його командуванням були значні сили – 15 тис. вояків, бл. 1,5 тис офіцерів.За допомогою проф.. Бартеля створили батальйони Народної оборони, будувалася лінія оборони по Верещиці, На Городоцькій – барикади.