16 червня в головній читальній залі чувся аромат кави. І не лише фізично: історик Іван СВАРНИК розповів про історію появи й поширення кави в нашому місті, про славні кав’ярні й «кавунів» - завсідників кав’ярень.

Кава, яку ми звикли вважати неодмінним супутником життя, з’явилася у Львові досить пізно. Її не пили в середньовіччі навіть вірмени й татари, хоча мали тісні стосунки, зокрема торговельні, зі Сходом. Львів’яни вживали пиво, мед, вино, згодом також міцніші напої. Також не пили й чаю.

У Европі кава стала популярною завдяки нашому землякові Юрієві Францові Кульчицькому. Він жив у Відні, був перекладачем з турецької Східної компанії. У битві під Віднем 1683 р. він зумів доставити важливі листи з обложеної столиці до німецького війська, що відіграло важливу роль у відсічі туркам. На знак подяки Кульчицький попросив віддати йому всю каву, виявлену в турецькому таборі. У Відні він відкрив першу кав’ярню, кава швидко стала популярним напоєм не лише віденців, а й усієї Европи. Деякі історики пишуть, що в к. ХVІІ ст.. її пили при дворі гетьмана Мазепи й у палаці Потоцького у Станиславові. Натомість у Львові кава стала популярною в к. ХVІІІ ст., після приєднання Галичини до Австрійської монархії. Її любили чиновники, що працювали в Галицькому намісництві, податковому управлінні, судах. Тому влітку на проспекті, прокладеному на валах (нині просп. Свободи), встановлювали дерев’яні будиночки, де готували каву для австрійців. Торгувати кавою постійно почали (1803) в цукерні Андреоллі. А на поч. ХІХ ст. збудували славну Віденську кав’ярню, власниками якої до ХХ ст.. були кілька австрійських родин. З 1902 з боку Єзуїтів добудували відкриту терасу. Вона стала найпопулярнішою у Львові, а серед її завсідників був навіть М. Грушевський. Популярною серед митців була кав’ярня Добровольського на Краківській, 10 («пекелко»), яку любили П. Філіппі, Л. Марконі, А. Гроттгер, Т. Копистинський. Учасники «Молодої музи» збиралися в «Монополі» (була на пл.. Міцкевича, 8). Тут Карманський, Пачовський, Рудницький, Яцків могли послухати поради І. Франка. Серед професорів політехніки популярною була «Шкотська» (Академічна, 27), де бували Банах, Улям, Штайнгаус, Мазур. Кав’ярні Львова слугували центрами інтелектуального й мистецького життя, тут була нова європейська преса, у ХХ ст. лунала джазова музика, виступали популярні ансамблі.

1939 життя Львова різко змінилося. Замість кав’ярень з’явилися забігайлівки «Ромашка», «Вітерець», «Бутербродна». Однак існували й кілька кав’ярень – на Вірменській (з 1979), «Комарик» (у Спілці письменників), в «Інтуристі» (партер, вхід з Академічної). В літературі, завдяки Я. Гнатіву, прославився «Нектар», де зустрічалися Калинці, Медвідь, Шабатура та ін. творчі люди. Нині у Львові діють десятки популярних кав’ярень – відроджена «Віденська», «Світ кави», «Галка», «Синя фляшка», «Копальня кави» та багато інших. Отож кава, як кажуть, до вибору й до кольору.