До 100—річчя створення «Лугу» історик Іван СВАРНИК розповів усім бажаючим про історію цього товариства в Галичині та його творця – полковника Романа Дашкевича. Також поділився міркуваннями про різне ставлення Польщі до УНР-івської еміграції та галичан.

Роман Дашкевич (1892-1975) народився в Тустановичах у родині греко-католицького священника. Закінчив Перемиську гімназію, з 1911 навчався на правничому ф-ті Львівського університету (докторат захистив у Відні 1921). Був активним учасником студентського руху, членом управи Академічної громади, Українського студентського союзу, керував Просвітнім кружком у Львові. 1913 став одним із творців парамілітарного т-ва Січові Стрільці. 1914 мобілізований до австрійського війська, воював офіцером-артилеристом. 1915 потрапив у москальський полон, був у Забайкаллі. Після революції 1917 пробрався до Києва, разом із Є. Коновальцем, Ф. Черником та ін. створив Галицько-Буковинський курінь СС, захищав Київ, з січня 1918 керуючи гарматною батареєю. Після приходу до влади П. Скоропадського й розпуску СС, керував 4-ю батареєю Запорізької дивізії під Олександрівськом. У грудні 1918 відзначився під Мотовилівкою. З 1919 командував гарматною бригадою СС Армії УНР, воював до 1921.

1920 у Відні одружився з Оленою Степанівною (дружбами були Є. Коновалець, С. Рудницький, К. Трильовський). 1921 повернувся в Галичину, відкрив адвокатське бюро у Львові (вул.. Коперника, 5). Як адвокат працював у Львові до вересня 1939 р.

Навесні 1921 р. став одним із співзасновників (разом із Ю. Отмарштайном, І. Чмолою та ін. колишніми старшинами) УВО на чолі з Є. Коновальцем. Одним із напрямків дільності УВО вважало організаційну роботу серед населення з фізичної підготовки молоді до майбутньої боротьби. Отож Роман Дашкевич активно зайнявся відновленням товариства «Січ», почав видавати січову газету «Січові вісті». Незабаром товариство охопило територію всієї Галичини. В листопаді 1924 польська поліція повідомляла, що у Львові відбувся таємний з’їзд січових стрільців на чолі з Н. Гірняком, який створив українську революційну організацію для боротьби з Польщею. Отож «Січ» була розпущена. Але адвокат Дашкевич негайно відновив діяльність під іншою назвою – «Луг». Нова структура декларувала аполітичність, наголошувала на спортивній і пожарничій роботі. Завдяки чіткій позиції керівника товариство легально діяло до 1939 р. і стало дуже популярним, особливо серед молоді. На 1939 р. в Галичині діяли понад 800 осередків «Лугу» (50 тис. членів). Ще 1938 р. Р. Дашкевич передбачав майбутню війну, готував членів «Лугу» до боротьби за Українську державу. Вишкіл у «Лузі» став базою для формування згодом українського руху опору й створення УПА.