13 травня екскурсоводи й усі бажаючі слухали лекцію Івана СВАРНИКА про малознану нині широкому загалові постать Ярослава Пастернака – фундатора української наукової археології, відкривача давнього Галича.

Я.Пастернак - наш земляк, народився 1892 р. в Хирові у священничій родині о. Івана, якого небавом перевели в в Зіболки Жовківського пов., де й минуло дитинство Ярослава. З 1910 навчався у Львівському університеті. Його товаришами були Андрій і Тарас Франки, А. Крушельницький, В. Пачовський. Значний вплив на формування вченого справили філософ Твардовський і антрополог Чекановський. Останній хотів, аби Пастернак продовжив його справу. Ярослав на вакаціях провів цікаві антропологічні дослідження на Жовківщині. А за дорученням митрополита Андрея почав збирати церковну старовину (1913-1914) не лише на Жовківщині, а й у Городоцькому, Добромильському, Яворівському повітах. Стати викладачем історії Ярослав не встиг: почалася І Світова і його мобілізували до війська офіцером (41 полк піхоти). Воював на різних фронтах, був поручником. 1918 став поручником VІІ (Стрийської) бригади УГА, воював за Львів, брав участь у Чортківській офензиві, в поході на Київ, служив у Дієвій армії УНР. 1920 був в таборах інтернованих, отож продовжив навчання у Празі. 1925 захистив докторат з археології у Л. Нідерлє.