Коло українських організацій – Організація української нації «Держава», Українське національне середовище, Союз українок України, Ліга українських жінок, Львівська обласна організація організацій роботодавців та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українка в історичному просторі нації», присвячений 5-й річниці від дня заснування Дня українки.

У вступному слові завідувач відділу україніки поет Євген Салевич виголосив привітання до Дня українки як свята українського жіночого світу, свята української ідентичності, свята нашої віри, любові, традиції, культури, свята наших коханих, наших сестер, наших матерів.

Як привітання він подав поетичні інтерпретації ідеї піднесення українки в українській родовій державі ідеолога українського націоналізму Юрія Липи за його творами «Український рід», «Українська раса» і такі власні світоглядні думки.

«Слова рід, нарід говорять нам про те, що головний зміст нашого існування – народжуваність.

Оборона народу, української ідентичности – це оборона української жінки, бо в ній тривалість нашого роду.

Оборонити українку в здоров’ї фізичному й духовному, в українській традиції та українському світогляді може тільки рідна родова держава.

Ідея заснування галереї сягає к. ХІХ ст., коли в середовищі львівської інтелігенції розгорнувся рух за створення музею західно-європейського мистецтва. 1902 р. др. Владислав Дулемба пожертвував 5000 коронь“на закупівлю творів мистецтва”, а вже протягом 1903-1906 рр. на зібрані громадськістю кошти ініціативна група придбала десятки картин В. Леопольського, Ф. Вигживальського, Е. Окуня, Я. Матейка, Я. Мальчевського. Крім того, львівський магістрат закупив декілька приватних збірок, серед яких відзначалась збірка власника цукроварень Яна Яковича з с.Ситківців на Вінничині (1907). Вона лягла в основу новоствореної Міської галереї. Відтоді і прийнято рахувати час її заснування - 14 лютого 1907. Влітку 1914 р. галерея отримала власний будинок, який належав вченому та колекціонеру Владислава Лозинському. Тут експонувалась колекція Лозинського, а з вересня 1921 - колекція Болеслава Ожеховича, придбана 1919 р. Після 1939 р. галерея поповнилась творами з націоналізованих збірок Дідушицьких, Голуховських, Любомирських, Баворовських та ін., із зібрань Ставропігійського інституту, Духовної семінарії, Архідієцезіального музею, Музею історії ім. Яна ІІІ, замків Західної України. У 1940 р. налічувалось 5950 експонатів, а 1966 – 11 тисяч. Директорами галереї були Є. Аміранова, М. Філонов, Г. Якущенко, після 1962- Б. Возницький, з 2012 Л. Разінкова-Возницька, з 2016- Т. Возняк.Особливою сторінкою в долі музею 1960-70-х років була експедиційна робота, в результаті якої врятовано понад 12 тисяч творів. Львівська національна галерея мистецтв сьогодні – один з найбагатших музеїв України, збірка якого налічує понад 64 тисячі творів світового та національного мистецтва, від античних часів до наших днів. До найцінніших належать колекції європейського мистецтва, львівської скульптури, українського портрету ХVІ-ХІХ ст., твори польських та австрійських художників, збірки ікон та меблів.

21 лютого у відділі мистецької літератури відбулась година пам’яті «Борці за єдність України» до Дня пам’яті Героїв Небесної сотні. Завідувач відділу Надія Письменна розпочала зустріч, представивши користувачам книжково-ілюстративну виставку, що розкриває цю тему, та розповіла про історію виникнення й значущості цього дня.

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 рр. Пам’ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу й стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної сотні.