До 140-річчя від дня народження англійського романіста, поета, драматурга, есеїста, літературного критика та художника, відомого також своїми подорожніми записками та оповіданнями Девіда-Герберта-Річарда Лоуренса (1885 —1930) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві книжкову експозицію, де можна почерпнути багато цікавих маловідомих фактів його життя і творчого шляху. Він був одним із ключових англійських письменників початку ХХ століття. Деякі книги Лоуренса, зокрема «Коханець леді Чаттерлей», тривалий час забороняли публікувати (через начебто їхню непристойність). У світі Д. Г. Р. Лоуренса шанують як мислителя та визначного представника модернізму в англійській літературі.

Д. Г. Р. Лоуренс почав літературний творчий шлях, як багато інших прозаїків, із віршів, згодом чотири роки працював над рукописом свого першого роману. У 1908 p., цілком несподівано для Лоуренса, в «Інґліш рев'ю» були опубліковані його вірші, потай від їхнього автора послані до редакції Джессі Чемберс — подругою його юності. У 1911 році вийшов друком роман «Білий павич» (англ. The White Peacock), відразу ж виданий у США. Далі був «Порушник кордонів» (англ. The Trespasser, 1912), а за ним йшов роман «Сини і коханці» (англ. Sons and Lovers, 1913) — його перша серйозна робота, яка була наполовину автобіографічним звітом про юність та неоднозначні стосунки з батьками. Роман «Сини і коханці» посідає 71 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.

Лоуренс пробував свої сили в поезії з ранньої юності. Починав він з цілком традиційних «георгіанських» віршів, але його творчі пошуки привели до того, що він розробив власну, неповторну поетику, близьку до тієї, що використовували поети з групи імажистів. Лоуренс друкувався в антологіях поетів-імажистів. Яскрава, чуттєва поезія Лоуренса далеко не одразу завоювала прихильність читачів і критиків. За його життя його поезію цінували лише спеціалісти. Однак зараз Лоуренса вважають одним із визнаних класиків поезії XX сторіччя. У січні 1912 року Лоуренс зустрів Фріду фон Ріхтгофен (Frieda von Richthofen) — дружину свого колишнього викладача і матір трьох дітей. Вони одразу ж покохали одне одного і у травні разом поїхали в Німеччину. Після дворічної подорожі Німеччиною та Італією вони повернулися в Англію й одружилися у липні 1914 року. Із самого початку це був бурхливий шлюб, і він надихнув Лоуренса на написання збірки віршів «Поглянь! Нам вдалося» (англ. Look! We Have Come Through, 1917).

Розчарований Англією і англійською спільнотою, що не сприйняла його творчість, Лоуренс від 1919 року, разом з Фрідою, назавжди покинув батьківщину. «Пропала дівчина» (англ. The Lost Girl, 1920) принесла йому премію імені Джеймса Тайта Блека (англ.. James Tait Black Memorial Prize); за нею була «Аронова флейта» (англ. Aaron’s Rod, 1922). Після багатьох тривалих подорожей Лоурес опублікував чотири описи своїх мандрів, «Кенгуру» (англ. Kangaroo, 1923), роман, написаний в Австралії, та літературно-критичну працю «Класична американська література» (англ. Studies in Classic American Literature). Під час свого перебування на Віллі Міренда у Флоренції 1928 року він написав та видав свій останній роман «Коханець леді Чаттерлей» (англ. Lady Chatterley’s Lover). У Великій Британії роман опублікували лише 1960 року. Він був під забороною через використану в тексті ненормативну лексику, відверті сексуальні сцени, а також непристойності сюжетної канви: любовний зв'язок хлопця з робочого класу і аристократки. Слабке здоров'я Лоуренса раптово погіршилося 1930 року. В останні місяці свого життя він писав вірші, статті та есе. Після лікування в санаторії, у травні 1930 року він помер від сухот у місті Ванс (Франція). Після його смерті Фріда одружилася з Анжело Равальї. А коли вони переїхали на ранчо в Таос, новий чоловік Фріди перевіз прах Лоуренса для поховання у невеликій капличці в горах Нью-Мексико.

Українською мовою поезію і прозу Д. Г. Р. Лоуренса перекладали: Т. Олександренко, С. Павличко, Д. Стельмах, Д. О. Радієнко, М. Габлевич, О. Матвієнко, М. Стріха, О. Лишега, Р. Доценко, Н. Стирніх, І. Бояновська, О. Ломакіна та Г. Гнедкова.

Запрошуємо до перегляду! Книжки можна позичити для домашнього читання терміном на один місяць, після чого потрібно повернути позичену літературу до абонементу, або відвідати абонемент для продовження терміну користування цими книжками.