|

Цього понеділка історик Іван СВАРНИК розповідав про свого колегу – директора Наукової бібліотеки Львівської політехніки Олександра ШИШКУ, який був водночас талановитим дослідником минувшини Львова й Галичини.
Олександр Шишка народився у Жовкві 1943 р., помер у Львові 2020. Тобто прожив 77 років. Життя не змарнував – майже 50 років працював як викладач у своїй alma mater – Львівській політехніці, викладаючи радіотехніку в новітньому розумінні, був ініціатором запровадження сучасних ІТ у всіх вишівських бібліотеках України. Тривалий час очолював науково-технічну бібліотеку політехніки (1993-2015). Створив бл. 60 біо-бібліографічних покажчиків про своїх колег-учених – Ю. Рудавського, А. Смердова, Б. Стадника, Р. Базилевича, А. Рудницького, Ю. Величка та ін.
Та для нас він важливіший як краєзнавець, автор, редактор і видавець. Адже з 1995 він понад 10 років був головним редактором популярного часопису «Галицька брама», суттєво впливав на його видавничу політику й добір автури. Завдяки його вмінню синтезувати й узагальнювати вже з 1995 виходять тематичні номери, присвячені національно-релігійним спільнотам Львова й Галичини – вірменам, євреям, чехам, італійцям, полякам (для польського читача виходять також польськомовні альманахи (1997 і 2004) публікацій часопису. Значну увагу редколегія присвячує персоналіям – з’являються номери, присвячені королеві Данилові і його синові Леву, І. Федорову, Ю. Кульчицькому, Я. Г. Розенові, С. Крушельницькій, Б. Шульцові, Є. Лисикові, Б. Возницькому, І. Могитичеві. Також сам редактор активно публікував свої історико-джерелознавчі розвідки про А. Шнайдера, Д. Зубрицького, І. Крип’якевича, Я. Вітвіцького, К. Зарицьку, Я. Ісаєвича, про родини Шухевичів і Старосольських. Значну увагу часопис присвячував Львову і львів’янам, фортифікація міста, цвинтарям, пам’ятникам, трамваю, електрифікації, водогонам, картографії, подіям ІІ Світової війни. Чудове знання бібліографії дозволяло О. Шишці писати про складові частини Львова – Погулянку, Новий Світ, Софіївку, Знесіння, Папарівку, про окремі вулиці й площі. Його публікації про це з’являються не лише в «Галицькій брамі», але й в «Енциклопедії Львова». Він публікує також історіографічні й бібліографічні нариси й огляди в «Історії Львова» (т. 3.), у «Віснику» Львівської політехніки, окремими виданнями. Це розвідки Олександра Шишки «Ти славен, Львове» (1990), «Слідами листопадових боїв» (1995), «Наше місто – Львів» (2 ч. 2000, 2002, 2005). Останнє – це посібник з львовознавства для школярів. Олександр Шишка помер у Львові 2020 р., похований на Голосківському цвинтарі.
|