15 липня, після традиційної понеділкової лекції, у великій читальній залі зійшлася численна публіка на зустріч із неординарною особистістю – Євгеном ДЗЮБОЮ з Луганщини (м. Сватове). Він презентував у Львові свій проект «Пантеон Українських Героїів» (УПА очима східняка). Щоправда, його фільм «Дивізія Ваффен СС «Галичина» лише дотично стосувався УПА: після бою під Бродами бл. 3 тисяч дивізійників влилися до лав УПА.

Перед фільмом автор розповів про свій життєвий шлях, про батька, який розповів йому правду про галичан, про українських патріотів, які й у складні часи тоталітаризму залишалися українцями серед маси приїжджих москалів. Про діяльність «Руху» й «Просвіти» в кінці 80- на поч.. 90-х років, про участь його земляків у революційних подіях в Україні і в сучасній війні. Отож його фільми (їх він зробив уже бл. 30) є даниною шани всім, хто боровся за Україну від Карпат і до степів Причорномор’я, «від Сяну до Дону».

15 липня. в День державності, в головній читальній залі відбулася чергова лекція-бесіда про двох відомих жінок, які справили потужний вплив на формування української нації і її боротьбу за власну державу – про Лесю Українку (Ларису Косач-Квітку) й Олену Пчілку (Ольгу з Драгоманових Косач).

Про їхнє перебування у Львові 1891 й подальших років є нарис у книзі Г. Маценка «Славні гості Львова». 2 документи з того ж року включені в збірник «Історія Львова в документах і матеріалах». Перший з них – донесення директора поліції про приїзд Ольги Косач з донькою. Увагу поліції викликав факт, що Ольга Косач була рідною сестрою небезпечного російського революціонера Михайла Драгоманова й сама була відома своїми «крайніми українофільськими» поглядами й контактами з львівськими радикалами. Викликана до поліції, О. Косач повідомила, що везе до Відня на лікарську консультацію свою хвору доньку, а у Львові зупинилася лише для короткого відпочинку. Однак поліція вважала за необхідне попередити Відень про небезпечну гостю.