25 березня в головній залі бібліотеки відбулася розмова – бо до неї активно долучилися присутні – про часопис «Галицька брама», який виходив у Львові протягом 1994-2017 рр. Ініціатором цього видання став львівський інтелектуал Сергій Фрухт, про якого мало що відомо. Хоча 2017 вийшов спецвипуск часопису «Пам’яті видавця». Єдиний, хто про нього писав – письменник Ю. Винничук. Він згадує, що з Небораком заходив у літстудію в РОКС-і, яку вів російськомовний філософ Сергій Фрухт. В добу національного відродження він перейшов на українську мову й зайнявся видавничою справою. 1994 заснував видавництво «Центр Європи», що спеціалізувалося на туристичних путівниках, картосхемах, врешті почало видавати львовознавчу літературу: «Хроніку міста Львова» Д. Зубрицького, «Потрійний Львів» В. Зіморовича, збірник історико-краєзнавчих нарисів «Львівщина», путівник О. Мацюка «Замки і фортеці Західної України», фундаментальну монографію «Архітектура Львова. Час і стилі».

22 березня у відділі мистецької літератури за участю студентів Українського католицького університету було проведено майстер-клас в техніці «колаж» (від фр. coller – склеювати) – прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо. У широкому сенсі колаж – це включення за допомогою монтажу в твори літератури, театру, кіно, живопису, музики різностильових об’єктів або тем для посилення естетичного ефекту.

Завідувач відділу Надія Письменна розповіла декілька цікавих фактів про історію виникнення колажу в образотворчому мистецтві. Колаж залишає глядачам неймовірно багато свободи для інтерпретації. Завдяки комбінації традицій та інновацій, він не втомлюється дивувати, залишаючись одним із магістральних напрямів у сучасному мистецтві. Відомо, що техніка колажу почала використовуватися відтоді як в Китаї був винайдений папір, але суспільне визнання і термінологічне вираження він отримав набагато пізніше у Франції завдяки творчості метрів художнього живопису Жоржа Брака, Пабло Пікассо і Анрі Матісса. Пізніше в Європі колаж став поштовхом до розвитку поп-арту. Прехідною ланкою від колажу до поп-арту є картина Річарда Гамільтона «Що саме робить наші житла такими особливими, такими привабливими?».

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Національна ідея та етнонаціональна політика отця Августина Волошина».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич означив такі контексти промов та обговорення на конференції:

державотворчі ідеї та ідеології мають панувати в українському світі, в українському національному просторі;

державотворчий і націєтворчий шлях отця Августина Волошина є взірцем для священників, духовних українців;

просвітництво, жертовність і політична воля отця Августина Волошина подвигнули українську націю на Закарпатті до створення Української держави;

Щорічно в березні усі країни світу відзначають Всесвітній день письменника — професійне свято літераторів (World Day of the writer), повна назва якого — Всесвітній день миру для письменника. Його було визнано всесвітнім 1986 року на засіданні 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. У сучасному світі налічується близько 200 000 письменників, визнаних професійними авторами своїх творів. Вони пишуть понад 150-ма світовими мовами, доносять свої думки до широкого людського загалу, знаходять у багатьох душах відгуки і навіть формують людський світогляд.