«Рожденного вітаймо!»

Різдвяна листівка у фондах ЛОУНБ

Важливою складовою частиною збірок ЛОУНБ є фонди, передані читачеві в Україні українською діаспорою з Канади, США, Австралії, Західної Європи. Багатством і різноманітністю матеріалів виділяються колекції о. Дмитра Блажейовського з Риму, о. Василя Шевціва з Австралії, родини Іванусівих-Вертипорохів з Канади та ін. Крім унікальних книжкових видань, цікавих збірників та альманахів, періодики тощо в бібліотеці зберігається значна кількість вітальних листівок до різних свят – Великодня, Різдва, Нового року, Тисячолітнього ювілею Хрещення України-Руси та багатьох інших.

В тяжкі роки більшовицької окупації й радянського панування ці листівки, отримані від рідних з-за кордону, символізували невмирущість українського духу, тяглість традицій і релігійних звичаїв, що їх завзято намагалися знищити комуністичні ідеологи, переслідуючи Греко-католицьку церкву, забороняючи релігійні святкування, вертепи й колядки.

Це враховували митці – автори художніх мініатюр на різних континентах. Різдвяні листівки Петра Андрусіва, М. Михалевича, Володимира Мазепи, А. Климка, Богдана Титла, крім суто релігійних мотивів, зображають славну історію княжої Руси з київським, галицьким і закарпатським володарями («Ідуть три владики княжого роду»), єдність української історії – на тлі катедр у Києві і Львові Богородиці вклоняються Ярослав Мудрий, король Данило, козак, Тарас Шевченко («Поклонім ся Рожденному»), ангела над пластунами («Об’явив то Ангел Божий», «З Різдвом Христовим» - вид-во «Молоде Життя»), релігійну єдність України – Різдво на тлі церков Києва і Львова («Ісусе милий ми не багаті…». Майстри графіки оформляли листівки в різних стилях: або ж стилізуючи під класичне малярство ХІХ ст. й зображаючи традиційні народні строї колядників (Ірена Дичковська, І. Бельський, Борис Макаренко, К. Кричевська-Росандіч). Близькими до класизизму є теплі за колористикою праці В. Мазепи, що традиційно зображають дітей в українських строях перед Богоматір’ю з дитям і Святою Родиною (канадське вид-во «ТВ»). Модерним стилем відрізняються роботи Яреми Козака, Богдана Певного, Богдана Титли. Образ Оранти з Київської Софії використовує о. Дмитро Блажейовський (вид-во Українського музею у Стемфорді). М. Окопний стилізує свою графіку під церковний вітраж (Союз Українок Австралії).

Різдвяна листівка є цікавим джерелом до пізнання культурної історії українського народу, утримання його релігійної єдності й плекання традицій в тяжку добу поневолення.

Іван СВАРНИК