Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

Книжкова виставка до Великодня!
Середа, 28 квітня 2021, 09:44

Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує на книжкову виставку до Великодня! Запропонована література містить інформацію про традиції святкування Великодня у світі, історію трактування свята в різних країнах, страви Великоднього столу. Літературу можна замовити за тел.: 255-36-27 щодня, за виключенням вихідних днів (субота-неділя).

У 2021 році католицький Великдень припадає на 4 квітня. Православний Великдень у 2021 святкується пізніше – 2 травня. Увечері, напередодні свята, в храмах запалюють благодатний вогонь. Він символізує світло, що Божий син подарував людству. Глава ПЦУ Епіфаній розповів, що вогонь може прибути з деяким запізненням, але він обов'язково буде. Православна церква України повинна отримати Благодатний вогонь на Великдень в нинішньому році, але спеціальний чартерний рейс замовляти не будуть. Великоднє богослужіння – це особливо урочистий процес: він починається або закінчується хресним походом. Священики оспівують жертву Христа, якого розіп’яли за людські гріхи, і закликають до життя за релігійними канонами. Під час вечірнього великоднього богослужіння в костьолах запалюють пасхал – річну свічку храму. Вогонь від нього віряни розносять по домівках. А ви знали, що цю дату можна розрахувати і самостійно, не заглядаючи в календар? Для цього важливо знати, що свято настає після весняного рівнодення, яке припадає на 20 березня. Дивимося, коли після рівнодення пройде перший повний місяць, і після нього шукаємо першу неділю – це дата православного Великодня!

Чому дати католицького та православного Великодня не збігаються? У 325 році в місті Нікеї відбувся перший Вселенський собор в історії християнства (або Нікейський собор). Тоді було прийнято рішення святкувати Великдень у першу неділю після весняного рівнодення та повного місяця. Так як ці події не мають постійної дати, християнський Великдень – «пересувне» свято з часовими рамками від 4 квітня до 8 травня. Чому ж дати католицького та православного Великодня не збігаються? Розбіжності виникли ще в XVI столітті у зв’язку з введенням григоріанського календаря. Католики перейшли на нього і таким чином змінили систему літочислення. А православні залишилися вірними Юліанському календарю. Так і виникли розбіжності в датах віншувань релігійних свят, які інколи сягають 13 днів і більше.

Традиції святкування Великодня у католиків та православних багато в чому збігаються. Наприклад, дотримання Великого посту та Страсного тижня. Віряни обмежують харчування і розваги та приділяють більше часу молитвам. Таким чином вони віншують жертви Христа заради спасіння людства. Проте піст у католиків має значні послаблення: триває не так довго і більшість часу дозволяється вживати молочні продукти. Ще одна спільна традиція: Великдень – сімейне свято. Родина збирається разом, відвідує месу у церкві та продовжує святкування вдома за великоднім застіллям. З цього дня піст офіційно завершується, тому дозволені м’ясні страви. Основні атрибути святкового католицького столу – індичка, фарбовані яйця та здобний хліб. У різних католицьких країнах цей хліб по-різному готується та називається. У Польщі – мазурок (пісочний пиріг із фруктовою чи горіховою начинкою), в Британії – хрестові булочки (здоба, на вершечку якої вирізається хрестик), в Іспанії – Мона де Паска (торт з шоколадом та мигдалем, прикрашений шоколадними зайчиками та крашанками). З часом традиційні для православної гілки варені яйця у католицькій традиції стали замінювати шоколадними у яскравих обгортках. Традиції святкування Великодня у католиків мають ще одну особливість – у них є Великодній Кролик, який приносить яйця. Історія його появи має багато легенд. За одною, це відголоси язичництва. Ніби-то зла богиня Естер зачаклувала курку у кролика. За іншою, кролик – це символ родючості. Дослідники традицій так і не знайшли єдиного пояснення. Проте віряни і не засмучуються. Адже Великодній Кролик забавляє дітей. Він приносить до кожного дому кошик із шоколадними смаколиками й ховає їх вдома чи на подвір’ї. А буває, що розсипає шоколадні яйця у різних місцях. І малеча пускається на пошуки, потім насолоджуючись знахідками.

У православних основна страва – Паска, а не індичка. І теж є великодні забавки, хоч і без Кролика. Традиційно за столом сім’я влаштовує змагання – «яке варене освячене яйце найміцніше?» Двоє людей обирають по крашанці й починають вдаряти їх одна об одну зі словами «Христос Воскрес» – «Воістину Воскрес». Те, що не тріснуло від удару – крашанка-переможець. Звичайно, християнські традиції змінилися під плином часу, проте основна ціль залишилася незмінною – сіяти добро та берегти сім’ю та рідних.

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday1014
mod_vvisit_counterYesterday669
mod_vvisit_counterThis week1683
mod_vvisit_counterLast week7319
mod_vvisit_counterThis month19786
mod_vvisit_counterLast month29244
mod_vvisit_counterAll days3237277

We have: 15 guests online
Your IP: 34.228.52.223
 , 
Today: черв. 21, 2021

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер

Соцмережі

AddThis Social Bookmark Button