Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

Книжкова виставка "А Бернс усе-таки поет народний і великий" Тарас Шевченко. З нагоди 265-річчя від дня народження шотландського фольклориста, поета Роберта Бернса (1759-1796)
Вівторок, 27 лютого 2024, 11:30

З нагоди 265-річчя від дня народження шотландського фольклориста, поета напрямку романтизму Роберта Бернса (1759-1796) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує до огляду зацікавленому користувачеві книжкову виставку фондових видань його писемної спадщини: поем, есе, поезій, серед яких вірш «Чесна бідність» займає особливе місце.

Ще на початку свого творчого шляху, у 1788 році Роберт Бернс відкрив для себе поезію Роберта Ферґюсона і зрозумів, що шотландська мова зовсім не варварський і відмираючий діалект, що вона може передати будь-який поетичний відтінок — від солоної сатири до ліричних захоплень. Він розвинув традиції Роберта Ферґюсона, особливо у жанрі афористичної епіграми. До 1785 року Роберт Бернс уже надбав популярність як автор яскравих дружніх послань, драматичних монологів і сатир. Перед цим у 1785 році Роберт Бернс закохався у Джин Армор (1765-1834), доньку мохлінського підрядника Дж. Армора, якій власноруч видав письмове «зобов'язання» — документ, який засвідчував по шотландському праву фактичний, хоча й незаконний шлюб. Проте репутація у Бернса була такою поганою, що Армор порвав «зобов'язання» у квітні 1786 року і відмовився прийняти поета в зяті.

Після такого приниження Роберт Бернс вирішив емігрувати на Ямайку, де слава прийшла до нього майже відразу. Знатні добродії розкрили йому двері своїх маєтків. Армор відмовився від позову, а 3 вересня 1786 року Джин народила двійню. Единбурзьке видання віршів вийшло 21 квітня 1787 року й зібрало понад три тисячі передплатників, що дало Р. Бернсові приблизно 500 фунтів.

Перед від'їздом з Единбургу у травні Роберт Бернс познайомився із Джеймсом Джонсоном, напівписьменним гравером і фанатичним любителем шотландської музики, який незадовго перед цим видав перший випуск «Шотландського музичного музея» (англ. The Scots Musical Museum). З осені 1787 року на все життя Р. Бернс фактично й був редактором цієї книжки: збирав тексти й мелодії, доповнював збережені уривки строфами свого авторства, втрачені чи непристойні тексти замінював своїми. Він повернувся до Мохліну з тріумфом 8 липня 1787 року. Пів року слави не запаморочили йому голову, проте змінили ставлення у його селі. В Арморі радо його прийняли, і він відновив відносини з Джин. Проте у нього у той час народилася донька від единбурзької служниці, тому він змушений був знову вирушити до Единбурга.

Поет пройшов служіння в акцизі Шотландії навесні 1788 року в Мохліні і Тарболтоні, а 14 липня отримав диплом. Перспектива альтернативного джерела заробітку надала йому сміливості підписати 18 березня контракт на оренду ферми Елісленд.

Дізнавшись, що Джин знову завагітніла, батьки вигнали її з дому. Тоді 23 лютого 1788 року Р. Бернс повернувся до Мохліну та, судячи з усього, відразу визнав Джин своєю дружиною, хоча оприлюднення відбулося лише у травні, а церковний суд затвердив їх шлюб лише 5 серпня. 3 березня Джин народила двох дівчаток, які померли. А вже 11 червня Роберт Бернс почав працювати на фермі.

Дізнавшись, що Джин знову завагітніла, батьки вигнали її з дому. Тоді 23 лютого 1788 року Р. Бернс повернувся до Мохліну та, судячи з усього, відразу визнав Джин своєю дружиною, хоча оприлюднення відбулося лише у травні, а церковний суд затвердив їх шлюб лише 5 серпня. 3 березня Джин народила двох дівчаток, які померли. А вже 11 червня Роберт Бернс почав працювати на фермі.

Творчість Р. Бернса високо оцінювали Тарас Шевченко (називав його «поетом народним і великим»), Іван Франко (проводив паралель між Шевченком і Бернсом), Леся Українка (радила братові Михайлові включити твори до антології найкращих зразків світової поезії українською мовою), Павло Грабовський (у листах до Івана Франка із заслання писав, що пісні Бернса «щиро народолюбні…»). Українською мовою твори поета з'явилися у 70-х роках XIX століття — у перекладах І. Франка, П. Грабовського та інших. Пізніше твори Р. Бернса перекладали В. Мисик, М. Лукаш, С. Голованівський, В. Колодій та інші. Микола Бажан навіть присвятив йому вірш «Спомин про Бернса».

Запрошуємо знайомитись із найцікавішими історіями життя авторів красного письменства!

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday393
mod_vvisit_counterYesterday642
mod_vvisit_counterThis week1803
mod_vvisit_counterLast week8494
mod_vvisit_counterThis month23655
mod_vvisit_counterLast month54046
mod_vvisit_counterAll days4402361

We have: 37 guests online
Your IP: 44.211.31.134
 , 
Today: лип. 23, 2024

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер
Банер