До 225-річчя від дня народження польського поета, діяча національно-визвольного руху Адама Міцкевича (1798-1855) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував книжкову експозицію «Література народжується із глибини душі», де представлені основні твори найвидатнішого — поряд із Юліушем Словацьким і Зиґмунтом Красінським — польського митця-романтика, поета, візіонера, публіциста, політичного діяча. Деякі з фондових книг належать до рідкісних не лише роком видання, а й поліграфічним виконанням. Фоліанти або мініатюрні видання в шкіряній обкладинці з кольоровим тисненням літер обкладинки та корінця, деякі — місцевого друку відомих у світі львівських видавництв (Губринович і Шмітт).

Різні періоди життя поета можна віднайти у виданнях відділу, а саме в часи, коли він був одним із засновників і активним діячем таємного патріотичного Товариства філоматів, за що разом із групою друзів був заарештований і ув’язнений у Василіянському монастирі у Вільні (1823-1824).

У Львові запланували більше 200 подій на різдвяні свята. Серед них – тематичні вистави, концерти, кінопокази та читання. Заплановано й майстер-класи, на яких можна зробити маленький різдвяний подарунок для військових, яким зараз особливо потрібна наша підтримка та тепло. Про це повідомили у прес-службі Львівської міської ради. Основні події Різдва у Львові – це засвічення головної ялинки, яке відбулось 5 грудня, планується й відкриття різдвяної шопки на площі Ринок (22 грудня о 18:00) та винесення Дідуха на площу Ангелів (24 грудня о 12:00). Окрім того, в період різдвяних свят, по Львову планують розмістити імпровізовані бочки з ватрою. Буде перелік локацій і розклад, коли там будуть ватри, щоб львів’яни приходили та об’єднувались довкола коляди.

Відділ наукової інформації та бібліографії презентує :

Від Акту Злуки до Дня Соборності: 100-літньому ювілею історичної події присвячується [Текст] : бібліогр. покажчик / упоряд.: І.Лешнівська, О.Григорчук, І.Зінченко; ред. О.Букавіна; наук. ред. І.Лешнівська. – Львів, 2019. – 36с.

Ще кілька років тому поняття соборності мало для більшості українців переважно історично-символічне значення. Відзначення 22 січня проходило здебільшого в офіційному та громадському рівнях у формі урочистих зібрань, декларативних заяв, символічних ланцюгів єдності, мітингів та флешмобів. Сьогодні ж це поняття набуло кардинально іншого значення.

Ворог захопив нашу землю, тому залізо і кров, а не угоди і паперові декларації знову вирішують питання волі і влади на українській землі. Поняття національної державності і державної нації міцно переплелися в нерозривний вузол.