7 грудня – Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно. Його почали відзначати з 2019 року, щоб об’єднати жінок по всій країні та вшанувати важливі традиції. Хустка з давніх-давен була важливим символом української культурної спадщини. Адже здавна в українських сім’ях оберегом, символом кохання та злагоди служила саме хустка. Тож відроджуймо, поважаймо, пропагуймо наші українські традиції – генетичні скарби нашого народу.

До Дня української хустки працівники відділу виробничої літератури підготували книжково-ілюстративну виставку «Долі пелюстки – мамина хустка».

Запрошуємо всіх охочих до перегляду виставки!

6 грудня Україна відзначає День Збройних сил України. Кожен українець віддає шану незламним синам і донькам, які ціною власного життя чинять потужний опір російській навалі та розвінчують міф про непереможну «другу армію світу». З нагоди цього свята у великій читальній залі розгорнута книжкова виставка «Збройні сили України – щит і меч нашої держави», на якій представлені матеріали про становлення Збройних сил України, видання про історію українського війська від давніх часів до сьогодення, книги про подвиги сучасних українських захисників.

Низький уклін і світла пам’ять усім, хто віддав своє життя за нашу незалежність та свободу!

Запрошуємо охочих до перегляду.

Бібліотека з радістю інформує наших користувачів про нові надходження сучасної німецької (в українських перекладах) літератури. Книги ми отримали від Українського інституту книги в рамках проєкту «Німецька полиця в Україні». Таким чином, ми поповнюємо фонди не лише сучасними польськими, французькими, а й німецькими книгами. Сподіваємося, що надалі у нас з’являться ще й іспанська, італійська, японська полиці!

4 грудня 2024 року у великому читальному залі відбулась презентація монографії «Інша історія: пічонаги, половці – автохтонна опозиція» кандидатки історичних наук, доценти Надії Агафонової. Представив авторку директор бібліотеки Іван Сварник і висловив свої міркування щодо висвітлення проблеми витоків половців та їхньої ролі у державотворчому процесі майбутньої України. Надалі слово взяла сама авторка, яка розповіла про свій життєвий шлях та наголосила, що стало для неї поштовхом у поглибленому вивченні половецького світу. «Питань на які я б хотіла отримати відповіді ставало дедалі більше, а саме: чому літописець експлуатує у відношенні очільників половців, якщо вони тюрки? Чому протистояння русичів і половців на початковому етапі відбувалося не на Півдні, а на Півночі: перше – на території сучасної Білорусії; друге – на півночі Чернігівщини? ». На всі ці запитання п. Надія дає відповіді у своїй монографії і наголошує, що її робота – історична інтерпретація, яка заснована на логіці. Ключове для неї – неготовність віддати історію наших земель , вимірювану майже тисячоліттям ( пічонаги – 915 рік), половці, нагайці – до кінця XVIII ст.), тюрки, офіційній історіографії. А ви готові?