Організація української нації «Держава», українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Український світ і світовий вимір Григорія Сковороди».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив концептуальні напрямки обговорення національної спадщини видатного українського філософа Григорія Сковороди:

український світ – українська ідентичність, яку створив Бог;

українське відвічне духовне начало;

28 листопада бібліотекарі й читачі мали унікальну нагоду спілкуватися з непересічним українським автором Ігором Стамболом з Києва, який презентував свою нову книгу «Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка».

Вітаючи гостя, Іван Сварник зауважив, що наш час сучасних технологій висуває до авторів цілком нові вимоги: писати коротко, цікаво, популярно. Лише так можна залучити до процесу читання молоду аудиторію, заглиблену у свої ґаджети. Отож детектив (пригодницький роман, трилер, містика etc.) – саме те, що потрібно нині. Тим паче, що в цьому жанрі працювали й наші класики – Нечуй-Левицький, Гоголь, Франко та інші.

26 листопада до нашої бібліотеки завітали поважні гості: відомий кримськотатарський політик і громадський діяч Ільмі Умеров, учена й письменниця Марина Гримич, композитор і науковець Джеміль Каріков, дипломат і політик Ігор Осташ. Вони презентували нову книгу, видану 2024 р. київським видавництвом «Нора-Друк» під промовистою назвою «Умерови: історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ-ХХІ ст.». Презентація викликала значне зацікавлення з боку обласної й міської влади. Але на практиці замість перших осіб влади наших гостей привітав лише в. о. керівника міського управління культури.

Представляючи гостей, директор бібліотеки Іван Сварник зауважив, що українці, на жаль, надто мало знають багату й трагічну історію нашого багатонаціонального народу. Тому книга, створена Мариною Гримич, покликана заповнити цю прогалину.

Однак перед самою презентацією відбувся своєрідний музичний пролог: Джеміль Каріков на татарському народному інструменті сазі виконав народну мелодію. А згодом грав власні обробки на фортепіано, сазі, доповнював розповідь Ільмі-аги.