Свого часу мені вже доводилося писати про французький період у біографії нашого славного гетьмана («Універсум», 1995, №1-2). Про видатного козацького  полковника, «дуже здібного полководця» Хмельницького французький посол у Польщі де Брежі ще 1644 р. сповістив кардинала Мазаріні, фактичного керівника Франції. Він вважав, що козаків можна залучити на військову службу у Франції, бо це «досконала піхота, особливо вони здатні до захисту фортець». Навесні 1645 р. Хмельницький разом із Сірком і Солтенком, їздив на переговори до Франції, які завершилися тим, що дві – дві з половиною тисячі козаків восени 1645 р. воювали під Дюнкерком і здобули цю фортецю штурмом. Чи воював тут Хмельницький – невідомо. Але згодом він з гордістю згадував принца Конде, як «свого старого вождя» (Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990. – С. 48).

Кожен, хто проходить повз Галицький ринок, може зауважити певну зміну в прилеглій забудові: в колишньому палаці Більських (Бесядецьких), розміщеному за адресою пл. Галицька, 10 – тут до 2000 року містилася Обласна бібліотека – розібрали східне крило.

Як видно з банера, повішеного на воротах, ці дії кваліфікуються як «протиаварійні роботи» на пам’ятці національного значення. Логічним продовженням буде демонтаж західного крила, а тоді можна братися й за основну будівлю…

13 липня, не чекаючи санітарного дня, працівники нашої бібліотеки побували на ювілейній Стефаниківській виставці, відкритій у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові. Виставку влаштували три поважні інституції – окрім самого музею до її організації причетний Центральний державний історичний архів України у Львові, який очолює онука письменника Олеся Стефаник, та Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Вони надали низку експонатів – листи та світлини письменника, прижиттєві видання творів та ін. Основну частину експозиції становлять художні твори – починаючи від скульптурного портрета Василя Стефаника М. Паращука й графічного портрета І. Труша й закінчуючи великими циклами ілюстрацій до творів Стефаника, виконаних О. Кульчицькою, М. Бутовичем, В. Касіяном, І. Остафійчуком, І. Крислачем, М. Падовським та багатьма іншими митцями. Імена окремих художників – учасників попередніх ювілейних виставок – залишаються маловідомими, попри високий мистецький рівень їхніх робіт. Мистецькі твори мають на собі відбиток епохи – це й радянський соцреалізм, і символізм, і класицизм. Кожен художник по-своєму прочитував ті самі новели, і порівняння цих різних мистецьких творів показує все багатство духовного життя нашого народу в ХХ столітті.

У відділі мистецької літератури з 14 до 23 липня експонуються книжково-ілюстративні виставки :

«Нащадкам – духовність минулого» до 150-річчя від дня народження Філарета Колесси (1871-1947), українського композитора, музикознавця.

Філарет Колесса увійшов в українську культуру як музикознавець-фольклорист, етнограф, літературознавець і композитор. Багатогранна діяльність ученого відіграла виняткову роль у розвитку української музичної фольклористики і в налагодженні та скріпленні її зв’язків із загальноєвропейським науковим процесом.

Близько 100 наукових праць, статтей і рецензій з різних сфер усної народної творчості вклав Ф. Колесса у скарбницю української культури. Він записав і дослідив українські народні думи, зберігши тим самим для прийдешніх поколінь цей унікальний пласт творчості.