Провідне коло Організації української нації «Держава», Науковий парк Львівського університету, Академія фінансового моніторингу та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Окрадена Україна: проблеми національної спадщини».

Вступне слово «Окрадена Україна в національній історії» виголосив представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки Євген Салевич, висловивши такі думки. Окрадена Україна – це нинішній стан нашої цивілізації. Якось Пророк української нації Тарас Шевченко застеріг українців: Україну «присплять лукаві і в огні її окраденую збудять». Це пророцтво здійснилося, зокрема, пограбування української історії та національної культурної спадщини набуло величезних масштабів. Тому нині, з одного боку, просвітництво й культурна пропаганда повинні підносити національну гордість українців як нащадків «прадідів великих», що створили унікальні скарби та реліквії, а з іншого боку, патріотичні українці повинні впливати на відповідні органи української держави щодо привернення уваги до проблеми розкрадання нашої спадщини й щодо розшуку та повернення украдених культурних цінностей.

30 січня, саме в бібліотечний санітарний день, бібліотеку відвідала велика група слухачів бізнес-школи «Конс-на-Біс». Як виявилося, бізнесменів з різних куточків України цікавить широкий спектр питань. Директор бібліотеки ознайомив гостей з історією установи й будівлі колишнього Міського казино. Розповів про фонди, проблеми російської і радянської спадщини в бібліотеках України загалом. А також проблему читання книг на паперовому носії, яка, на жаль, є світовою і пов’язана з поширенням новітніх технологій.

Відвідувачі змогли потрапити не лише у відкриті фонди, а й у книгосховище, змогли вдихнути запах бібліотеки й доторкнутися до рідкісних видань, наприклад словника Лінде.

Помер Дмитро Павличко. Чудовий поет. Мудрий, ліричний, глибоко народний. Для багатьох він був втіленням галичан, які то боряться насмерть проти ворога, то пристосовуються до зміни обставин і переходять у «внутрішню опозицію», часом навіть уявну. Дмитро Павличко був суперечливою постаттю. Його то хвалили, то лаяли. Хвалили за сміливість, патріотизм, лаяли за конформізм. Згодом, із погляду вічности, історики культури й української літератури ХХ-ХХІ ст. зможуть дати його особистості значно об’єктивнішу оцінку. Врахують його вплив на покоління шістдесятників та й на не опозиційну до режиму інтелігенцію, яка знала напам’ять його знаменитого «Коли помер кривавий Торквемада», зачитувалася його сонетами, пишалася «Всесвітом», яким він певний час керував. У горбачовські часи він стрепенувся, з головою кинувся в політику, став одним із лідерів боротьби за самостійність України, співтворцем громадських рухів і політичних партій, а в кінцевому підсумку - нашої незалежності.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл: «Українська дума і пісня у світі»: наукова спадщина Григорія Нудьги».

Вступне слово про видатного українського літературознавця, фольклориста, критика, подвижника української національної культури Григорія Нудьгу виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич.

Слово на круглому столі мали відомий письменник, перекладач,науковець Андрій Содомора, доктор історичних наук, поет Петро Шкраб’юк, директор ЛОУНБ, історик Іван Сварник, професор мистецтвознавства Роман Яців, професор фольклористики Ганна Сокіл, культурна діячка, голова товариства імені Олени Теліги Тетяна Шаленко, культурний діяч, оперний співак Роман Ковальчук, кандидат філософських наук Віктор Маринюк, заступник голови благодійного фонду імені Григорія Нудьги Тарас Галич.