УБА надіслала бібліотеці 3 примірники унікального дослідження відомої вченої з Санкт-Петербурга Тетяни Таїрової-Яковлєвої «Пилип Орлик і мазепинці. Джерела». Книга вийшла завдяки пожертвам меценатів з Броварів, Полтави, Києва, Житомира, Дніпра 2022 р. у видавництві «Кліо». Насамперед слід зазначити вишукане художнє оформлення, досконалу поліграфію, яка може слугувати еталоном ставлення до нашої історії. Упорядниця, як завжди, дуже скрупульозно поставилися до публікації джерел поч. ХVІІІ ст. Це лист Орлика до С. Яворського 1721 р. й супутні документи, а також «Справа мазепинця Григорія Герцика» з Російського архіву давніх актів. Документи писані давньою українською, канцелярською російською, польською мовами. Як додаток (с. 157-196) опубліковане факсиміле т. зв. «Конституції» (в оригіналі «Перемови і постанови прав і вольностей військових») Пилипа Орлика 1710 р., коментарі й покажчики. Книга є яскравим свідченням боротьби за волю України.

25 травня до бібліотеки завітав відомий науковець Роман РАДОВИЧ і подарував до наших фондів монографічне дослідження «Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси». Книгу ще 2017 р. видав у Дрогобицькому видавництві «Коло» Інститут народознавства НАН України. Це підсумок дуже тривалої експедиційної та науково-пошукової роботи автора в музеях, бібліотеках і архівах (перші публікації автора датовані 1995 р.). У підсумковому дослідженні вчений, базуючись на археологічних, етнографічних, історичних, лінгвістичних та інших джерелах проаналізував історію розвитку житла на Поліссі – великому багатоетнічному регіоні, заселеному українцями, білорусами, поляками й росіянами. Еволюцію він простежує від найдавніших часів – палеоліту й неоліту, коли первісні мисливці й збирачі будували як тимчасові, так і тривкіші споруди. Саме тимчасовим будівлям автор присвячує окрему увагу, оскільки вони мали спільнослов’янські риси. Авторові вдалося виявити численні релікти давніх технік будівництва у різних частинах Полісся.

13 квітня до бібліотеки завітав наш давній приятель – поет і воїн Володимир Тимчук. Прийшов з війни і піде на війну. Прийшов не з порожніми руками – приніс три книжечки своїх і побратимів та однодумців - колег із поетичного цеху - поезій, рефлексій і щемкого відчуття цінності людського життя й важливості в ньому любові й віри. Про внутрішній світ людини на війні найкраще промовляє такий вірш:

КРИЛО
Вздовж самої води босніж солдат
Брів, а та собі й далі текла,
Кожен крок, - виглядало, - робив невпопад
До чарівності миті. Зола
Від вчорашнього вогнища мітила слід –
Те, що вчора було, - не пече…
...Дивна тиша під сонцем, втікаючи від
Неї, озирнутися через плече
Не збирався солдат – може, настрою, сил
Чи чогось ще уже не було.
Сонце гралося сяйвом у плюскоті хвиль.
За плечима – не зброя, а біле велике крило.

Колектив ЛОУНБ вітає Івана Івановича СВАРНИКА з переобранням на посаду директора нашої книгозбірні! Ми надзвичайно раді, що й надалі спілкуватимемося зі знаючим, інтелігентним, людяним керівником. Обіцяємо його не підвести, бути ініціативними, аби в цей нелегкий час наш заклад максимально доклався до Перемоги.