Свого часу мені вже доводилося писати про французький період у біографії нашого славного гетьмана («Універсум», 1995, №1-2). Про видатного козацького  полковника, «дуже здібного полководця» Хмельницького французький посол у Польщі де Брежі ще 1644 р. сповістив кардинала Мазаріні, фактичного керівника Франції. Він вважав, що козаків можна залучити на військову службу у Франції, бо це «досконала піхота, особливо вони здатні до захисту фортець». Навесні 1645 р. Хмельницький разом із Сірком і Солтенком, їздив на переговори до Франції, які завершилися тим, що дві – дві з половиною тисячі козаків восени 1645 р. воювали під Дюнкерком і здобули цю фортецю штурмом. Чи воював тут Хмельницький – невідомо. Але згодом він з гордістю згадував принца Конде, як «свого старого вождя» (Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990. – С. 48).

Два дні тому відійшов у вічність відомий письменник і державний діяч Володимир Яворівський. Працівники й читачі нашої бібліотеки мали щастя ближче познайомитися з цією яскравою особистістю два роки тому – в березні 2019 пан Володимир був гостем бібліотеки й цікаво розповідав про важливий для України період, коли численні народи СРСР, а в першу чергу український, вирішували питання свого політичного майбутнього. На той час В. Яворівський належав до групи українських депутатів Верховної Ради СРСР, входив до Міжрегіональної групи, очолюваної А. Сахаровим. Також був співтворцем першої опозиційної до комуністів політичної сили – Народного Руху України, став депутатом Верховної Ради України й багато зробив для становлення української державності.

Життя Володимира Яворівського свого часу було пов’язане зі Львовом. Тут він був журналістом «Ленінської молоді», працював сценаристом на Львівській телестудії, вступив у Спілку письменників.

Письменник розповів про те, над чим працював останньо – творами про Шевченка, Мазепу, княгиню Ольгу. Також поділився цікавими міркуваннями про сучасну політику, підкреслив, що не варто обирати президентом актора-коміка…

У фондах нашої бібліотеки залишаються книги письменника, які завжди хвилюватимуть українського читача – «Лагцюгова реакція», «Оглянсьсяз осені», «Автопортрет з уяви», «А тепер – іди», «Вічні Кортеліси» та багатоінших.

Вічная пам’ять!

Бібліотеки Львівщини отримали цікавий і корисний подарунок – 95 примірників щойно виданої книги Аскольда ЛОЗИНСЬКОГО «35 есеїв» (видавництво Львівської політехніки, 2021, 212 с.). Це вже п’ята його книга, надрукована в Україні. Зокрема, у Львові 2018 р. НТШ видало збірку статей «Погляд на Україну».

Аскольд Лозинський – відомий український діяч зі США, правник за фахом, свого часу очолював дві найповажніші українські організації світу – Український Конґресовий Комітет Америки й Світовий Конґрес Українців. Він багато зробив не лише для міжнародного визнання України, але й для того, щоб українці в Україні краще зрозуміли свої внутрішні проблеми й боролися за те, щоб наша держава стала багатою і розвинутою, зайняла гідне місце серед провідних держав світу. У передмові до видання Ярослав Сватко висловлює побажання, аби книга А. Лозинського «дозволила нам, українцям, подивитися ена себе з географічно іншої точки зору, і побачити, в чому ми – різні, в чому – однакові, а в чому складаємо єдність».