26 березня у відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) відбувся урок польської літератури в бібліотеці для учнів 9,11 класів Ліцею № 10 імені святої Марії Магдалини, присвячений 130-річному ювілею польського письменника Ярослава Леона Івашкевича (1894-1980), тісно пов’язаного з Україною. При фактичній відсутності вчительки польської літератури, яка в зв’язку з війною проводить он-лайн навчання учнів із сусідньої Польщі, ліцеїстам було корисно дізнатися про маловідомі сторінки життя і творчості письменника.

Дослідник з Коломиї Богдан Волошинський передав в дарунок бібліотеці низку своїх публікацій, присвячених театральній родині Біберовичів, історії есперанто в Коломиї та відомим культурним, політичним, військовим діячам Галичини. Щиро дякуємо за нові книги й зичимо панові Богданові нових знахідок у львівських архівах!

25 березня в головній залі бібліотеки відбулася розмова – бо до неї активно долучилися присутні – про часопис «Галицька брама», який виходив у Львові протягом 1994-2017 рр. Ініціатором цього видання став львівський інтелектуал Сергій Фрухт, про якого мало що відомо. Хоча 2017 вийшов спецвипуск часопису «Пам’яті видавця». Єдиний, хто про нього писав – письменник Ю. Винничук. Він згадує, що з Небораком заходив у літстудію в РОКС-і, яку вів російськомовний філософ Сергій Фрухт. В добу національного відродження він перейшов на українську мову й зайнявся видавничою справою. 1994 заснував видавництво «Центр Європи», що спеціалізувалося на туристичних путівниках, картосхемах, врешті почало видавати львовознавчу літературу: «Хроніку міста Львова» Д. Зубрицького, «Потрійний Львів» В. Зіморовича, збірник історико-краєзнавчих нарисів «Львівщина», путівник О. Мацюка «Замки і фортеці Західної України», фундаментальну монографію «Архітектура Львова. Час і стилі».

22 березня у відділі мистецької літератури за участю студентів Українського католицького університету було проведено майстер-клас в техніці «колаж» (від фр. coller – склеювати) – прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо. У широкому сенсі колаж – це включення за допомогою монтажу в твори літератури, театру, кіно, живопису, музики різностильових об’єктів або тем для посилення естетичного ефекту.

Завідувач відділу Надія Письменна розповіла декілька цікавих фактів про історію виникнення колажу в образотворчому мистецтві. Колаж залишає глядачам неймовірно багато свободи для інтерпретації. Завдяки комбінації традицій та інновацій, він не втомлюється дивувати, залишаючись одним із магістральних напрямів у сучасному мистецтві. Відомо, що техніка колажу почала використовуватися відтоді як в Китаї був винайдений папір, але суспільне визнання і термінологічне вираження він отримав набагато пізніше у Франції завдяки творчості метрів художнього живопису Жоржа Брака, Пабло Пікассо і Анрі Матісса. Пізніше в Європі колаж став поштовхом до розвитку поп-арту. Прехідною ланкою від колажу до поп-арту є картина Річарда Гамільтона «Що саме робить наші житла такими особливими, такими привабливими?».