До Великодніх свят 2025 відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка презентує книжково-альбомну експозицію «Великодня мозаїка», де зацікавлений користувач може знайти опис традицій, страв та звичаїв до Великодня різних народів мовами світу.

На відміну від Різдва Христового дата Великодня змінюється щороку. Вона визначається залежно від дати першого повного Місяця після весняного рівнодення. Великдень є офіційним святом в Україні. Оскільки воно завжди припадає на неділю, наступний понеділок зазвичай є вихідним. Проте це правило не діє під час військового стану. Святкуванню Великодня передує Великий піст, який триває сім тижнів. У цей період віряни утримуються від їжі тваринного походження, такої як м’ясо, яйця, молоко та масло. Останній тиждень перед Великоднем, Страсний тиждень, має особливе значення для християн. Протягом цих днів згадують Страсті Христові та його останні дні на землі.

Ім’я Володимира Старосольського довший час замовчувалося: заарештований в к. 1939 р., як один з чільних українських політиків Галичини, він загинув у совєтських таборах 1942 р., а за рік до того в Казахстані померла і його дружина, відома піаністка Дарія з Шухевичів. Діти вижили після заслання: Юрій і Уляна зуміли виїхати на Захід і стали знаними українськими діячами у США. Ігор (п. 1988) був відомим архітектором, одним із основоположників галицької реставраційної школи. Лише нещодавно меморіальна таблиця з’явилася на Коперника, 14, де жив і працював Старосольський у 1905-1918 рр., а минулого року це прізвище увічнили в назві вулиці, яка доти мала ім’я Карпінського.

11 квітня у відділі мистецької літератури відбувся майстер-клас із декорування верби за участю центру соціальних послуг «Джерело» під керівництвом Юлії Клим. Цього року Вербну неділю святкують 13 квітня – за тиждень до Великодня, що припадає на 20 квітня.

Завідувачка відділу Надія Письменна ознайомила учасників з історією свята та традиціями Вербної неділі. Верба завжди мала особливе значення для українців. Вона була і залишається одним із найголовніших національних символів. Крім того, верба символізує жіночність, тому до свят її прикрашали виключно жінки і дівчата. Для вербових букетів традиційно готували гілочки верби з пухнастими котиками, для гарного букета брали не менше десяти-дванадцяти гілочок (парність чи непарність тут неважлива). Гілочки однакової довжини складали в тугий пучок і обмотували лляною шнурівкою в напрямку за сонцем. Букет прикрашали квітами, травами та йшли освячувати в церкві. Після освячення гілочками верби вже не ділилися – букет несли додому і ховали за образами як оберіг. А освячену вербу з попереднього року в жодному разі не можна було викидати – її спалювали. В Україні є звичай «биття» такими освяченими галузками, що символізує побажання здоров’я, бадьорості духу і довголіття. Діти «б’ються» вербовими гілочками і промовляють: