10 квітня для співробітників бібліотеки Ірина ІВАНОЧКО, директорка історико-культурного заповідника «Стільське городище», спільно з працівниками заповідника, представили презентацію своєї досить молодої (заповідник створено 2015 року) установи культури, розміщеної у Стрийському районі. Як розповіли й показали в презентації представники заповідника, їхня установа займає велику площу – 250 га. Це як саме городище – визначна пам’ятка нашої давньої археології, велике, а можливо, столичне місто білих хорватів, так і городище-святилище в Ілові, камінь «Диравець у с. Дуброва й печерний комплекс у м. Миколаєві. Саме городище має складну, тричленну систему фортифікацій. На території посаду археологи виявили залишки ремісничого виробництва залізних, гончарних виробів, прикраси та ін. Камінь «Диравець», якого ще звуть «Столовим» через його форму, очевидно, слугував нашим предкам культовим місцем у дохристиянську добу (VIII-X ст.).

8 квітня у великій читальній залі відбулася розмова про гербові зображення у Львові. Вони прикрашають ратушу, церкви, костели, житлові будинки й розповідають цікаві деталі про політичні події, відомих і маловідомих львів’ян.

Класифікуючи герби (нім. die Erbe означає спадок), Іван Сварник наголосив, що здавна в місті побутувала різна державна символіка. Найдавнішими можна вважати герб Молдови (П’ятницька церква) Московії (Руська церква), Речі Посполитої з 2 гербів (Бернардинський монастир), Венеції (дім Массарі на Ринку). За останні 30 років з’явилося чимало зображень Тризуба – на пам’ятниках, установах, таблицях. Однак мало хто знає, що збереглися й зображення Тризуба з 30-х років ХХ ст. Вони прикрашають, як капітелі, внутрішній коридор кол. Духовної семінарії по вул. Коперника. Нині це географічний ф-т університету. На сучасних пам’ятниках і таблицях є герби ЗУНР. Герби СРСР і УРСР, яких свого часу було досить багато, старанно усунули протягом років незалежності. Пильні громадяни вишукували навіть 5-кутні зірки, як декоративний елемент будівель. Польські орли фрагментарно збереглися на кам’яницях, монументах, надгробках на Личакові і Янові. Австрійський орел на численних установах не зберігся, так само, як і свастика 1941-1944 рр. Річ Посполита представленна гербами на Аристократичному касині (вул. Листопадового чину, 6), на пам’ятнику Міцкевича.

Територія дитинства – це назва книжкової багатомовної експозиції абонемента відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27), підготованої до Всесвітнього дня дитячої книги.— свята, встановленого з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається свято щороку (починаючи з 1967 р.) 2 квітня — у день народження знаменитого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, чим віддається пріоритет надзвичайно важливій ролі дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі. Саме оригінальні твори таких дитячих письменників як Г. К. Андерсен, а також американських, англійських, німецьких, польських, словацьких, чеських та інших письменників пропонуємо нашим малим і дорослим користувачам для кращого засвоєння іноземних мов. Адже казку завжди легко зрозуміти та й опрацювати, бо казки в основному є досить відомими з дитинства і до того ж захоплюючими для сприйняття. Маємо багатий вибір дитячої літератури, але невелике за розміром та обсягом місце для демонстрації такої книжкової виставки в абонементі. Тому запрошуємо всіх охочих до суттєвішого знайомства з фондовим наповненням абонемента нашої території книжкового дитинства. Завжди раді бачити і допомогти у виборі!

5 квітня у відділі мистецької літератури відбулася творча зустріч з Петром Дзиндрою, видатним митцем, який працює в галузі монументально-меморіальної скульптури, присвячена 80-річчю з дня його народження. Завідувачка відділу Надія Письменна представила ювіляра, рзповіла про найголовніші його роботи, бо повністю представити значущий творчий доробок митця досить складно. Відвідувачі змогли ознайомитися з книжками, з матеріалами газет та журналів, в яких розглядається мистецьке надбання Петра Дзиндри. Користувачі мали можливість оглянути документальний фільм про ювіляра.