7 листопада у Великій читальній залі відкрилася виставка до 150-річчя від дня народження Богдана Лепкого – видатного художника, педагога, видавця, письменника та перекладача.

Богдан Теодор Нестор Лепкий народився 4 листопада 1872 р. в сім’ї пароха с. Крогулець (тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл.). 1878 р., коли Богдан сягнув шкільного віку, замешкав у свого діда по матері о. Михайла Глібовицького – пароха Бережан і віцемаршала Бережанського повіту. 1891 р., після закінчення Бережанської гімназії, Б. Лепкий вступив до Віденської академії мистецтв, проте через кілька місяців перевівся на філософський факультет Віденського університету, де студіював мовознавство й літературу. Вже наступного року обдарований юнак перевівся до Львівського університету, який закінчив 1895 р. Того ж року, опублікувавши на шпальтах «Діла» оповідання «Шумка», дебютував на літературному полі.

Професійний шлях педагога Б. Лепкий розпочав на посаді учителя Бережанської гімназії, викладав українську, польську, німецьку мови і літератури, історію та географію. 1899 р. Б. Лепкого запросили до Ягеллонського університету на лекторат української мови та літератури. Так письменник пов’язав своє життя з Краковом.

Брав участь у Першій світовій війні та українських визвольних змаганнях, згодом – на еміграції в Німеччині. 1925 р. повернувся до Галичини, очолив кафедру української літератури Ягеллонського університету; ординарний професор з 1932 р.; з того ж року – дійсний (згодом – почесний) член НТШ. Сенатор сейму Речі Посполитої у 1938-1939 рр.

Творчу спадщину Б. Лепкого становлять більше 80 окремих книг, передовсім історичні повісті, пенталогія «Мазепа» («Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава», «З-під Полтави до Бендер»), а також поезія – найбільше він таки любив поезію. Б. Лепкий – енергійний видавець, упорядкував 62 томи української класики з ґрунтовними коментарями.

Характерною рисою світогляду Б. Лепкого був окциденталізм, посилений ідеєю національної державності в консервативному християнсько-релігійному варіанті. Він був членом Християнсько-суспільної партії і речником польсько-українського порозуміння.

Кілька цікавих фактів з життя письменника:

• Б. Лепкий – найпопулярніший український письменник 1930-х років у Галичині. • Його бібліографія становить близько тисячі позицій, з інших галицько-українських письменників поступається лише бібліографії І. Франка.

• Найпопулярніший вірш Б. Лепкого «Журавлі» (Чуєш, брате мій, товаришу мій…, 1910) став народною піснею, музику написав його брат Левко.

• 1932 р. селяни с. Черче подарували письменникові земельну ділянку і цеглу, з якої він збудував собі віллу в цьому курортному селі, де відпочивав кожного літа.

Помер у Богдан Лепкий у Кракові 21 липня 1941 р., похований там же на Раковецькому цвинтарі.