24 серпня у великій читальній залі нашої бібліотеки розгорнуто тематичну виставку «Незалежній Україні слава нині і вовік» (до 32-ї річниці незалежності України). Виставка експонує книжкові та періодичні видання, присвячені проголошенню незалежності України – як давніші, так і сучасні видання.

Першим важливим кроком на шляху до незалежності було схвалення Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 р. В СРСР швидко набирали силу відцентрові тенденції, тому глава СРСР М. Горбачов ініціював підписання нового союзного договору. Як наслідок, 2 жовтня на площі Жовтневої революції (нині – Майдан Незалежності) у Києві розпочалося голодування студентів, що дістало назву «Революція на граніті».

24 серпня у великій читальній залі нашої книгозбірні розгорнуто виставку «Незламний борець за незалежність України», присвячену 95-річчю від дня народження політичного та громадського діяча, дипломата, письменника і юриста Левка Лук’яненка. Радянський дисидент, борець за незалежність України, Левко Лук’яненко був співзасновником та головою Української Гельсінської спілки, Української республіканської партії, народним депутатом України багатьох скликань. Він – співавтор Декларації про державний суверенітет України, автор Акту проголошення незалежності України, Герой України (2005).

Другий рік поспіль День захисту дітей в Україні минає в умовах воєнного стану. Війна забирає в них дитинство і дає сповна відчути всю сутність країни-терориста. Московити масово вивозять дітей з окупованих територій у найвіддаленіші куточки «вєлікой-нєобьятной», піддають їх жорстокому насильству та сексуальній експлуатації, тим самим порушуючи абсолютно всі права українських дітей. Тому нині у нас одне бажання на всіх: якнайшвидша перемога над Росією, аби наші діти жили у мирній Україні. Ми переможемо заради наших дітей, наші діти будуть переможцями, бо інакше бути не може.

До Дня слов’янської писемності і культури, а саме 24 травня, коли науковці різних країн вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила та Мефодія – слов’янських просвітителів, провідників християнства – відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує на книжкову експозицію «Слов’янська писемність у контексті культурного розвитку». На виставці презентується література мовами світу історії внеску в світову культуру Кирила, котрий створив слов'янську абетку на основі грецької, аби передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінивши та доповнивши новими літерами, запозиченими з глаголиці, та його брата Мефодія – братів, які переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057). Саме на основі кирилиці були створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської. Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки.