До 200-ої річниці від дня народження польського письменника, публіциста, видавця, історика, філософа, польського та українського громадського та політичного діяча, найбільш плідного автора в історії польської літератури Юзефа-Ігнація Крашевського (1812-1887) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) запрошує на книжкову виставку «Українське село в творах Юзефа-Ігнація Крашевського». Крім повістей і романів, фондова спадщина письменника містить і літературу про нього. Його літературна спадщина налічує близько 600 томів романів, повістей, поетичних і драматичних творів, а також робіт з етнографії, фольклористики, публіцистичних і літературно-критичних статей. Писав під псевдонімами Клеофас Факунд Пастернак (Kleofas Fakund Pasternak), Богдан Болеславіта (Bogdan Bolesławita), Др. Омега (Dr Omega), Kaniowa та інші. Від 1838 року разом із дружиною жив на Волині, коли був початково господарем села Омельне (Луцького повіту), потім в 1840 році купив село Городок біля Луцька, де мусив сплачувати згідно судового процесу про задавнений борг цього села. Здійснив декілька поїздок до Києва та Одеси, які пізніше описав у нарисах «Wspomnienia Odessy, Jedyssanu i Budżaku» (1845-1846). Під час подорожей він спілкувався із краєзнавцями і дослідниками старожитностей, здійснював плідну роботу зі збирання і вивчення документів та джерел з історії землі Волинської. Саме в цей період він написав багато мистецтвознавчих і публіцистичних статей, повістей та оповідань з життя простих людей «Хата за селом», «Чернеча могила», «Два світи», «Повість без назви» та інші. У 1848 році Ю. І. Крашевський продав Городок. А в 1853 році, через господарські невдачі та необхідність навчання чотирьох дітей, а саме: Констанції (нар. 1839 р.), Яна (нар. 1841 р.), Францішка (нар. 1843 р.), Августа (нар. 1849 р.), змушений був переїхати до Житомира.

9 серпня 2022 р. в бібліотеці відбулася презентація науково-популярного журналу «Наша спадщина». Є. Салевич представив публіці основних спікерів. Про журнал розповідали редактор Андрій Левик та члени редколегії Андрій Гречило й Іван Сварник. Серед присутніх були один із засновників журналу Роман Ковальчук і начальник Управління охорони культурної спадщини ЛОВА Василь Петрик.

Провідне коло Організації української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Національна проповідь Патріарха Йосипа Сліпого».

Вступне слово на конференції виголосив завідувач відділу україніки поет Євген Салевич. Привітавши учасників заходу з Днем Державности України, що тепер відзначається від часу хрещення князем Володимиром України-Руси, він образно змалював земний шлях Патріарха (Князя Церкви), позначивши підніжжя і вершини Його шляху. Найпомітніші вершини – Український католицький університет, Український храм Святої Софії у Римі, образ Патріарха як твердиня українського національного духу, українська національна проповідь Князя Церкви. Бо все, що потрібне для піднесення нації у слові, культурі, вірі, державотворчій ідеології, все, що потрібне для оборони і потужного розвитку нації, продовження її багатовікової історії і традиції – це українська національна пропаганда в українській державі та українська національна проповідь в Українському храмі, який увінчано і довершено Патріархатом.

28 липня в бібліотеці відбулася презентація щойно виданої книги Івана Крип’якевича про державу Богдана Хмельницького (Апріорі, 2022).

Іван Сварник привітав присутніх зі святом і підкреслив, що найкращим його відзначенням є обговорення нової книги. Оскільки історик готував це видання, то пояснив, що книга складається з кількох частин – наукової розвідки «Студії над державою Богдана Хмельницького», публікованої в «Записках» НТШ у 20-30-ті рр.., та наукових статей «Серби в українськім війську 1650-1660 рр.», «Український державний скарб за Богдана Хмельницького» й «До історії українського державного архіва в ХVІІ в.», дотичних до цієї теми, а також покажчики. Нову книгу історик протиставив монографії того ж автора «Богдан Хмельницький», виданій 1954 р. спеціально до 300-річчя «возз’єднання» України з Росією. Вже в часи незалежності академік Я. Ісаєвич спробував відновити авторський текст при перевиданні згаданої монографії. Але з огляду на час написання цього твору, І. Сварник уважає книгу «Українська козацька держава» значно ціннішою, оскільки під час роботи над нею над автором не тяжіла радянська ідеологія і цензура. Як учень М. Грушевського, Крип’якевич більше схилявся до державницької концепції Липинського.