З метою популяризації фондового наповнення відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонуємо до огляду користувачів Бібліотеки книжкову експозицію фондової літератури "ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ". Адже психологія — це наука, яка вивчає психічні процеси та поведінку людини. Вона досліджує, як ми думаємо, відчуваємо, поводимося та як наш внутрішній світ взаємодіє з зовнішнім середовищем, тому фондова книжкова експозиція включає різномовні видання про навчальну, медичну, сексуальну, дорослу та дитячу психологію, психологію духовну та бізнесову, психологію по Фрейду процесів сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, емоцій, мотивації та волі, питання психології і релігії, темпераменту і різного типу складу нервової системи людей, психологію людських фантазій від магії до психотроніки (того, що може викликати фізичний дискомфорт, розлад психіки).

Вірмени з’явилися у Львові в княжу добу. Вони були воїнами княжого війська, вмілими ремісниками й заповзятливими купцями, які провадили торгівлю зі Сходом. Найраніший документ, який вірмени 1578 подали Стефанові Баторію, була грамота 1062 р. князя Федора Дмитровича. Вчені довели, що це фальсифікат. Заслуговує на довіру, натомість, повідомлення, що в церкві св. Анни на передмісті був давній надгробок з вірменською датою, яка в переведенні на наше літочислення, відповідає 1277 рокові. Науковці не сумніваються, що вірменська громада в руські часи мала власного війта й окрему юрисдикцію. Вірмени вказані в грамоті Казимира ІІІ 1356 року як нація, що може підлягати власному судові. Свій автономний правовий статус вірмени зафіксували в привілеях 1379 й 1380 рр., а також у численних пізніших підтвердженнях і доповненнях. За цими грамотами вони жили за своїми звичаями, «при війті, єпископах, священниках, церквах, у всіх і будь-яких користях і правах», тобто, користувалися власним цивільним і церковним правом. Вірменський міський уряд на чолі з війтом був ліквідований 1469 р. Після того залишився окремий суд під керівництвом міського (невірменського) бурмистра, що існував до 1784 р. Натомість у цей час замість війта цю владу виконував орган самоврядування («старші нації») на чолі з першим єроспаханом (керівник громади).