Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Архаїчна мова історичної прози Катрі Гриневичевої».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич назвав тему обговорення – архаїчна українська мова та давня національна історія в історичних повістях Катрі Гриневичевої «Шестикрилець» та «Шоломи в сонці».

Маємо пошанувати українську письменницю і громадську діячку Катрю Гриневичеву і висловити світоглядні думки про наші давні історію і мову на сторінках української історичної прози, маємо говорити про славні історичні часи Галицько-Волинського князівства, про образ князя Романа Мстиславича в історичних повістях «Шестикрилець» і «Шоломи в сонці.

Наш головний контекст українська історична проза в національній освіті, просвіті, у творенні української ідентичності, оригінальна творчість Катрі Гриневичевої і потреба наукових студій художньої спадщини письменниці, потреба створення товариства шанувальників її творчості.

До 175-річчя від дня народження шотландського письменника Роберта Луїса Стівенсона (1850-1894) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві книжкову експозицію його творів та критичних матеріалів про нього мовами світу. Письменник здобув світову славу завдяки роману «Острів скарбів», який є класичним зразком пригодницької літератури. Також є автором гостросюжетних романів («Викрадений», «Корабельна катастрофа», «Володар Баллантре», «Катріона»), крім пригодницьких романів Роберт Стівенсон був автором історичних романів («Чорна стріла», «Принц Отто» тощо), писав численні оповідання, психологічні повісті.

Цього понеділка історик Іван СВАРНИК розповідав про свого колегу – директора Наукової бібліотеки Львівської політехніки Олександра ШИШКУ, який був водночас талановитим дослідником минувшини Львова й Галичини.

Олександр Шишка народився у Жовкві 1943 р., помер у Львові 2020. Тобто прожив 77 років. Життя не змарнував – майже 50 років працював як викладач у своїй alma mater – Львівській політехніці, викладаючи радіотехніку в новітньому розумінні, був ініціатором запровадження сучасних ІТ у всіх вишівських бібліотеках України. Тривалий час очолював науково-технічну бібліотеку політехніки (1993-2015). Створив бл. 60 біо-бібліографічних покажчиків про своїх колег-учених – Ю. Рудавського, А. Смердова, Б. Стадника, Р. Базилевича, А. Рудницького, Ю. Величка та ін.