2 лютого виповнюється 80 років від дня народження знаного вченого-хіміка, дійсного члена НТШ Ярослава Середницького. Фахівці високо цінують його доробок, незамінний при прокладанні й експлуатації нафто- й газогонів, сховищ ПММ тощо. Та багатьом він відоміший як дослідник і популяризатор воєнної історії України, талановитий письменник і автор багатьох популярних книг про нашу минувшину.

Ярослав Середницький народився 2 лютого 1942 р. у славних «Волинських Афінах» - місті Крем’янці - в родині українських вчителів Антона і Євгенії Середницьких. І зовсім не випадково його хресними батьками були колишній сотник Армії УНР Павло Гарячий і відома діячка «Союзу Українок» Неоніла Веселовська. Батько Ярослава Антін був не лише педагогом, але й публіцистом. Через гострі статті, написані в роки німецької окупації, він з наближенням фронту мусив виїхати на Захід і після війни жив у Польщі. Був викладачем, відомим культурно-освітнім діячем УСКТ, редактором «Українського календаря» (Варшава). Д. Павличко писав, що він «людина-енциклопедія українсько-польських взаємин на площині літератури, історії, політики» .

Неперевершеному французькому комедіографу, драматургу і актору, одрму з засновників «Блискучого Театру» (L'Illustre Théâtre, 1643 рік), пізніше його провідному актору Жану-Батисту Поклену-Мольєру 400 років від дня народження! Творчість Мольєра загалом мала чималий вплив на подальший розвиток світової драматургії. Під знаком Мольєра розвивалася вся французька комедія XVIII століття, відобразила всю складність переплетіння класової боротьби, весь суперечливий процес становлення буржуазії, як «класу для себе», який входить у політичну боротьбу з дворянсько-монархічним устроєм. Комедійну техніку Мольєра (особливо його фарсів) використовували майстри розважальної буржуазної комедії-водевілю XIX століття від Пікара, Скріба і Лабіша до Мельяка, Галеві і Пальерона тощо. Одним із проявів незалежності Мольєра була його спроба довести, що комедія не тільки не нижча, але навіть «вища» за трагедію, що це основний жанр класичної поезії. П’ять комедій Мольєра переклав українською мовою Володимир Самійленко. На даній книжковій виставці представлені найвідоміші багато ілюстровані комедії Мольєра у вишуканому тогочасному дизайні солідних французьких видавництв, критичні матеріали написані відомими літературознавцями, що відтворює дух і велич його епохи. Запрошуємо до перегляду!

«Їх слава і вдячна пам’ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!»

Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ

19 березня 1918 р.

29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, що на Чернігівщині, українські юнаки, відстоюючи молоду державу – УНР, вступили в нерівний бій з удесятеро переважаючим більшовицьким військом під командуванням царського полковника Муравйова.

ЛОУНБ підготовлено методико-бібліографічні матеріали «НАЗАВЖДИ ВПИСАНІ В ІСТОРІЮ УКРАЇНИ: ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ», які містять історичну довідку, книжкову виставку, сценарій вечора національної свідомості і рекомендаційний список літератури, а також до 100-річчя бою під Крутами у календарі «Львівщина в 2018 році. Знаменні і пам’ятні дати краю» вийшла стаття «Україна або смерть».

Запрошуємо до перегляду книжкової експозиції відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка, присвяченої 140-річчю від дня народження британської письменниці, літературної критикині, ікони фемінізму Вірджинії Вулф (1822-1941). Чудово ілюстровані сучасні видання мовами світу та й переклади українською мовою часопису «Всесвіт» створюють неповторну атмосферу видань літературного модернізму ХХ сторіччя, однією з найвизначніших постатей якого була письменниця. Вона входила до групи Блумзбері, була піонеркою у використанні потоку свідомості як літературного прийому. Відомим став її афоризм: «У кожної жінки, якщо вона збирається писати, повинні бути гроші і своя кімната». Романи Вірджинії Вулф вважаються класичними творами «потоку свідомості». В. Вулф стала однією з центральних фігур фемінізму в 1970-х, її роботи є всесвітньо відомими, перекладені більш ніж п'ятдесятьма мовами, докладно аналізувалися з усіх аспектів. Українською мовою її твори перекладали Ярослав Чердаклі, Наталя Дьоміна, Альбіна Позднякова, Тарас Бойко, Наталія Семенів, Юлія Герус та ін.