Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Чужинці в українській національній історії: Василь Вишиваний».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич визначив головну мету заходу – висловити світоглядні думки на тему круглого столу і розставити акценти української національної правди в історії.

Бо найперше для нас – це українська нація, створена Богом, потім народжені українцями і тарасівцями для служіння Богові і своїй нації, потім народжені в інших націях, які пізнавши український світ служили йому віддано і жертовно, – уклін їм, шана і вічна пам’ять в нашій нації.

До дня Святого Валентина — християнського свята, яке відзначають у світі щороку 14 лютого і назва якого походить від святого Валентина, якого згадує цього дня під час літургії Католицька та протестантські церкви, а в Україні — Українська Лютеранська Церква, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві книжкову експозицію про святкування цього свята різними народами та країнами. День кохання презентований на експозиції літературою про різні види кохання поетичного та прозового жанру святкує переважно молодь, але й у школах відбуваються святкові заходи. У нашій книгозбірні розроблений методичний матеріал сценарію святкування свята кохання, яким часто користуються старші класи ліцеїв та шкіл. На експозиції представлені твори відомих світових авторів мовами світу в поезії та прозі, починаючи від Івана Франка, Емілі та Шарлотти Бронте, Скотта Фіджеральда, Вільяма Шекспіра, Йозефа фон Айхендорфа, Станіслава Василевського, Джека Лондона, Єжи Міхотека, Гі де Мопассана, Міли Лучак і завершуючи записками Дон-Жуана, альбомами поезії про кохання, антологіями лужицької поезії, тощо…

З нагоди 205-ої річниці від дня народження чеської письменниці, поетеси, перекладачки, збирачки казок, редакторки та публіцистки Божени Нємцової (1820-1862) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка представляє книжкову експозицію її письменницької творчості. Навколо неї свого часу утворились міфи і припущення, що вона насправді старша вказаного в документах віку, приблизно 1816 чи 1817 років народження. Деякі літературознавці висували гіпотезу, що Б. Немцова була позашлюбною донькою княгині Катерини Заганьської або її сестри Доротеї. На користь цієї гіпотези свідчать зовнішня схожість і дуже теплі стосунки Божени та Катерини.

На долю письменниці випали важкі випробовування, внаслідок чого її життя було доволі складним. У 1843-47 роках родина жила в Домажлицях, де під впливом Вацлава Болемира Небеського й Карела Яромира Ербена Божена Немцова почала писати чеською. Першим її твором був вірш «Чеським жінкам» (1843). Написавши ще кілька віршів, Немцова перейшла на прозу. Найпомітнішим твором цього періоду стали публіцистичні «Картини домажлицьких околиць» (1845-1846) і «Народні казки та перекази» (ч. 1-7, 1845-47), що зайняли особливе місце в її творчості.

До 520-ої річниці від дня народження польського письменника і поета-мораліста, релігійного полеміста епохи Відродження (належав до кальвіністського табору), політика, музиканта Міколая Рея (1505-1569) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві книжкову експозицію вбраних і окремих поетичних і прозових творів. Рея називають «батьком польської літератури», оскільки він першим серед польських письменників писав тільки рідною мовою, хоча повсюди панівною була латина. Крім того, Рей заклав підвалини провідних родів і жанрів польської літератури. Навчався Міколай Рей у Скалмежі (1514-1516), у Львові (1516-1518) і рік у Краківській Академії. Саме він першим показав, що літературу можна успішно розвивати й народною мовою, і найбільше зробив для того, щоби в польській літературі народна мова взяла гору над латиною. М. Рей писав живою та барвистою мовою, якою розмовляла тодішня польська знать, і хоч йому бракувало широкої освіти, він завдяки таланту мав змогу висловлювати свої ідеї легко, з хорошим почуттям ритму й рими, у справді реалістичній манері.