Наступні неділі, 25 грудня, 1, 8 січня бібліотека не працюватиме.

До 105-ої річниці від дня народження німецького письменника, учасника Другої світової війни, оберєфрейтора вермахту, автора антинацистських та соціально-критичних романів, перекладача, лауреата Нобелівської премії (1972) Генріха Теодора Белля (1917-1985) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) презентує книжкову експозицію «Я клоун, і я збираю миттєвості...). Ранні оповідання Белля за характером схожі з оповіданнями багатьох німецьких авторів кінця 1940-х років; вони являють собою стилістично прості, нещадно реалістичні портрети «маленьких людей», що живуть у руїнах розбомблених міст.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське лікарське товариство у Львові та відділ україніки ЛОУНБ у залі Музею історії медицини Галичини імені Мар’яна Панчишина провели круглий стіл «Українські генеральні ідеї ідеолога націоналізму Юрія Липи». Вступне слово про ідею призначення Юрія Липи виголосив представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки Євген Салевич. Доповідач розпочав власну мову із спостереження про те, що ідеєю призначення пронизані всі твори Юрія Липи від поезії «Призначення» до ідеологічного твору «Призначення України», а одною з центральних думок Липи є: «Якже ж не вчув призначення свого, – ти ще не жив і ще не гідний вмерти». Генеральні ідеї Юрія Липи, на думку Євгена Салевича, стоять поряд з ідеями пророка української нації Тараса Шевченка. Знакові твори обидвох: Посланіє й Призначення. Пророк Шевченко, продовжував Євген Салевич, говорить до мертвих, живих і ненароджених українців: аби мертві воскресли для України, аби живі жили для України та аби ненароджені народилися для України; а провідник нації Липа каже, що всі вони (мертві, живі і ненароджені) мають усвідомити своє призначення перед Богом бути українцями. І найперше з усіх відзначає призначення українки.

Ангели ЗСУ, які спускаються з неба на Землю, коли тривога, Азербайджан, Львів, творчість Івана Чендея, Ужгород, проза, поезія…

Про це та інше спілкувалися 21 грудня з львівською письменницею Роксоланою Жарковою на творчій зустрічі. Якраз після закінчення тривоги.

Роксолана пише поезію з 11 років. Як сама зазначає: «Я не писала в дитинстві про котиків, собачок, а відразу про долю України».