Два дні тому відійшов у вічність відомий письменник і державний діяч Володимир Яворівський. Працівники й читачі нашої бібліотеки мали щастя ближче познайомитися з цією яскравою особистістю два роки тому – в березні 2019 пан Володимир був гостем бібліотеки й цікаво розповідав про важливий для України період, коли численні народи СРСР, а в першу чергу український, вирішували питання свого політичного майбутнього. На той час В. Яворівський належав до групи українських депутатів Верховної Ради СРСР, входив до Міжрегіональної групи, очолюваної А. Сахаровим. Також був співтворцем першої опозиційної до комуністів політичної сили – Народного Руху України, став депутатом Верховної Ради України й багато зробив для становлення української державності.

Життя Володимира Яворівського свого часу було пов’язане зі Львовом. Тут він був журналістом «Ленінської молоді», працював сценаристом на Львівській телестудії, вступив у Спілку письменників.

Письменник розповів про те, над чим працював останньо – творами про Шевченка, Мазепу, княгиню Ольгу. Також поділився цікавими міркуваннями про сучасну політику, підкреслив, що не варто обирати президентом актора-коміка…

У фондах нашої бібліотеки залишаються книги письменника, які завжди хвилюватимуть українського читача – «Лагцюгова реакція», «Оглянсьсяз осені», «Автопортрет з уяви», «А тепер – іди», «Вічні Кортеліси» та багатоінших.

Вічная пам’ять!

Сьогодні, 16 квітня, бібліотека долучилася до онлайн-презентації книги івано-франківського історика Івана Монолатія «Зоосад революції».

Організатор події – Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Франка.

Книга є збіркою есеїв про «тваринні виміри» українського політикуму, інтерпретацією подій початку XX століття (Злука, УНР, ЗУНР). В світовій літературі цей метод поширений (як-от «Жабомишодраківка»). Автор має сміливість висловлювати власну позицію.

Книга є провокативною, як зазначили деякі доповідачі, це наче ляпас сучасній науковій спільноті, якій притаманний дутий патріотизм.

«Зоосад» варто радити підготовленим читачам, адже тут досить незвичний метод викладу, який змушує мислити. Цьому сприяло навчання Івана Монолатія у Вільному університеті Мюнхена. Його стиль нагадує Тімоті Снайдера, Сергія Плохія.

16 квітня 2021 року мистецтвознавцю, музейному діячеві Борису Возницькому виповнилося б 95 років від дня народження.

Пропонуємо Вашій увазі книжково-ілюстративну виставку «Борис Возницький – Галицький лицар і романтик», що експонуватиметься у відділі мистецької літератури з 16 до 26 квітня. Запрошуємо ознайомитись з виданнями, публікаціями в часописах, збірниках, присвяченими видатному музейнику, який все своє життя присвятив пошуку, збереженню та відновленню пам’яток культури і мистецтва. Важко осягнути весь багатогранний доробок Бориса Возницького та обсяг невтомної жертовної праці на благо порятунку культурної спадщини України.

Бібліотеки Львівщини отримали цікавий і корисний подарунок – 95 примірників щойно виданої книги Аскольда ЛОЗИНСЬКОГО «35 есеїв» (видавництво Львівської політехніки, 2021, 212 с.). Це вже п’ята його книга, надрукована в Україні. Зокрема, у Львові 2018 р. НТШ видало збірку статей «Погляд на Україну».

Аскольд Лозинський – відомий український діяч зі США, правник за фахом, свого часу очолював дві найповажніші українські організації світу – Український Конґресовий Комітет Америки й Світовий Конґрес Українців. Він багато зробив не лише для міжнародного визнання України, але й для того, щоб українці в Україні краще зрозуміли свої внутрішні проблеми й боролися за те, щоб наша держава стала багатою і розвинутою, зайняла гідне місце серед провідних держав світу. У передмові до видання Ярослав Сватко висловлює побажання, аби книга А. Лозинського «дозволила нам, українцям, подивитися ена себе з географічно іншої точки зору, і побачити, в чому ми – різні, в чому – однакові, а в чому складаємо єдність».