Однією з найтрагічніших сторінок українсько-польських стосунків був взаємний обмін населенням наприкінці ІІ Світової війни й у перші повоєнні роки. Юридичною підставою цього процесу був договір, підписаний у Любліні 9 вересня 1944 року. З боку Української РСР його підписав голова Ради Народних Комісарів (уряду) Микита Хрущов, з боку Польщі – голова Польського Комітету Національного Визволення Едвард Осубка-Моравський. Договір передбачав добровільне переселення поляків з України й українців з Польщі на «батьківщину» з теренів, на яких жили їхні предки протягом століть. У перші місяці після підписання угоди переселення справді було добровільним.

Середницький Я. Павло Шандрук. Друга світова війна. – Львів: Каменяр, 2018. – 280 с.: іл.

Відомий дослідник воєнної історії України ХХ ст. Ярослав Середницький втішив читачів новою книгою про український антикомуністичний збройний рух у роки Другої світової. Як і в низці попередніх праць, він відштовхується від мемуарів генерала Павла Шандрука. Спогади вперше вийшли англійською мовою у США 1959 року, в розпал холодної війни, коли Радянський Союз активно поширював комуністичну ідеологію по всьому світу, збройно підтримував Єгипет, В’єтнам, Кубу та інші країни, отож ідеологічна боротьба між США та СРСР надзвичайно загострилася. Однак книга «Сила доблесті» й викладений у ній аналітичний і фактографічний матеріал нітрохи не застаріли. Для України й українців проблема збройного захисту своєї землі особливо актуальні тепер, коли нам знову доводиться воювати проти північного сусіда, який довго видавав себе за брата, а тепер, окрім всього, реанімує міф про «світле» радянське минуле.

Колектив комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» глибоко сумує з приводу смерті завідувача відділу україніки Рудик Любові Степанівни.

Світла пам’ять про неї назавжди залишиться у серцях її колег.

5 квітня виповнюється 90 років від дня народження (1928) дивовижної жінки з дивовижною долею. Дитиною вона втратила майже всю свою родину. Крушельницькі, серед яких були політики, письменники, видавці, люди обдаровані від Бога численними талантами, зазнали тотального винищення в роки сталінських репресій, хоча не вважали себе ворогами комуністів й самі поїхали до Харкова будувати нове життя. Їх провиною було те, що вони любили свій народ і його культуру й були творцями цієї культури.