7 серпня минає 150 літ від дня народження відомого галицького митця Осипа Куриласа ((1870-1951). Він прожив довге й насичене життя, бачив Австро-Угорщину, визвольні змагання, відродження України, пережив Першу і Другу світові війни, залишив виразний відбиток на формуванні української мистецької культури ХХ століття. Був незрівнянним портретистом, майстром олійного живопису, чудовим графіком, пейзажистом і баталістом. А головне – свідомим українцем, який воював за незалежність України в лавах Легіону УСС, очолював мистецький відділ Пресової Кватири. Воював пензлем і пером, фіксував хвилини тріумфу української зброї і сірі будні війни, ілюстрував стрілецькі журнали «Бомба», «Самохотник», залишив чудові портрети Сеня Ґорука,Василя Дідушка, десятки поштівок на стрілецькі теми. В радянські часи творчість митця замовчувалася, значна частина їх була фізично знищена. Нещодавно Андрій Крижанівський видав цінне дослідження про життя і творчість Осипа Куриласа, доступне користувачам бібліотеки у відділі мистецької літератури.

Сьогодні, 29 липня, Україна відзначає 155-річчя від дня народження Андрея Шептицького.

Андрей (до висвячення Роман-Олександр-Марія) Шептицький – найвидатніший релігійний діяч України ХХ століття. За впливом на громадсько-політичний рух і життя суспільства, за внеском у розвиток української культури, за рівнем інтелекту й бачення проблем нації його можна порівняти хіба що з такими постатями, як Тарас Шевченко, Іван Франко й Михайло Грушевський. Не випадково у серпні 1944 р. підполковник безпеки Даниленко, до якого сходилися всі донесення аґентури, застерігав найвище радянське керівництво від будь-яких акцій проти УГКЦ, доки житиме її предстоятель, оскільки «вплив митрополита Шептицького і авторитет серед віруючих і духовенства уніятської Церкви в Західній Україні – величезні. Без перебільшення можна сказати, що такого безумовного авторитету і впливу не має жоден із голів церковних течій у СРСР».

Мирон Кипріян – український художник, сценограф, головний художник Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької у Львові, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1978), заслужений діяч мистецтв (1968), народний художник України (1988).

Народився 27 липня 1930 року у Винниках поблизу Львова. Сім’я Кипріянів мешкала у Львові на вул. Ю. Словацького. Після передчасної смерті батька у 1934 р. родина переїхала знову до Винник. Там минули дитячі роки митця. У Львові М. Кипріян закінчив середню школу й 1948 р. вступив до Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (нині – Львівська національна академія мистецтв). У 1952 р. вступив до Московської консерваторії, яку залишив через хворобу.

Видатна українська творча світла людина стала тепер і назавжди видатною людиною світлої пам’яті. Шлях Мистця позначений світлом людяної усмішки і величним світлом вітражів твореного ним храму. Святі образи апостолів та учителів нації в інтерпретації Мистця піднімають і світло його образу до нашого неба. Інший художник спинив на світлинах не одну мить Його земного життя.

Сходинки земного життя відомого українського художника, графіка і живописця, Майстра вітражу Валерія Шаленка простягнулися на 73 роки від малого містечка Сокаль 1947 року через Лубни і Сімферополь до великого міста Львова 2020 року.

Знавець бібліотек, архівів, історик Богдан Барвінський народився 15 липня 1880 р. в Тернополі в родині видатного вченого й громадсько-політичного діяча Олександра Барвінського, яка дала нам багатьох відомих діячів науки, культури й освіти. Богдан здобув чудову освіту в українських гімназіях у Львові, навчався на філософському факультеті у Львівському, Віденському й Берлінському університетах, де його професорами були М. Грушевський, Т. Войцеховський, Л. Фінкель, О. Колесса, О. Бальцер, Т. Шеманн та ін. Архівний досвід здобув 1901-1903 рр., працюючи аплікантом Крайового архіву гродських і земських актів у Львові. (1917 видав нарис про цей архів). 1907 Богдан захистив докторат з філософії про литовсько-руського князя Жигимонта Кейстутовича, працював як дослідник у німецьких і польських архівах.