|
Вівторок, 26 вересня 2023, 10:59 |
|
Вже традиційно цього понеділка, 25 вересня, в бібліотеці зібралися екскурсоводи, аби послухати лекцію історика Івана Сварника про Ярослава Ісаєвича та його внесок у вивчення історії Львова, Галичини й України загалом.
Ярослав Ісаєвич народився 1936 р. на Волині, в с. Верба, в родині відомого політичного діяча, члена Центральної Ради Дмитра Ісаєвича. З дитинства, яке провів у Стрию, багато читав. 1957 закінчив історичний факультет Львівського університету. Здібний студент звернув на себе увагу викладачів, і його залишили асистентом на кафедрі південних і східних слов’ян. З 1958 став аспірантом Івана Крип’якевича в Інституті суспільних наук. Займався давньою історією Дрогобича, і вже 1961 р. захистив кандидатську на цю тему. В ІСН Я. Ісаєвич працював до кінця свого життя, до 2010 р., в т. ч. понад 20 років (з 1989) був його директором. Паралельно з науковою й адміністративною роботою був педагогом. 1967-1969 викладав у Львівському університеті, 1981-1983 рр. був професором Івано-Франківського педінституту, 1988-1990 працював у Гарвардському університеті. 1978 захистив докторську дисертацію в Москві на тему, якою займався половину життя – «Історія друкарства на Україні та його роль у міжслов’янських культурних зв’язках (ХVI-XVII ст.). 1993 став академіком-секретарем НАН України, а протягом 1993-1999 очолював Міжнародну асоціацію україністів.
|
|
Детальніше...
|
|
|
П'ятниця, 22 вересня 2023, 13:00 |
|
 Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Українські національні первні: трипільська цивілізація».
У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив такі світоглядні думки про трипільську цивілізацію в контексті української національної історії:
- потреба усвідомлення давньої історії – визначальна в триванні нації;
- потреба творити український світ в первісній традиції, яку нам дав Бог, беззаперечна для подальшого збереження української ідентичності;
- потреба пізнавати культуру Трипілля, тлумачити знаки та символи наших далеких предків особливо важлива для нинішнього шляху української історії і сповнення історичної місії української нації;
- український світогляд та українська ідентичність значною мірою незмінні впродовж тисячоліть тривання нашої нації від часів Трипілля – тому є потреба пізнати себе у трипільській культурі, якими нас створив Бог: за Леонідом Білецьким «наблизитись … безпосередньо до душі української нації, відчути … тремтіння національного духа… у … первісній вірі українського народу».
|
|
Детальніше...
|
|
Четвер, 21 вересня 2023, 08:54 |
|
|
|
Середа, 20 вересня 2023, 13:13 |
|
 19 вересня бібліотекарі, читачі й гості бібліотеки пережили приємні хвилини спілкування з прекрасним. У великій читальній залі, в рамках днів європейської спадщини у Львові відбувся концерт хору «Надсяння» (хормейстер Володимир Пасічник). Це самодіяльний колектив, створений при однойменному товаристві, який об’єднує не лише нащадків депортованих, а й багатьох аматорів хорового співу.
До програми концерту увійшла духовна та світська музика, літературні твори, народні пісні. Серед перших – «Отче наш» та «Хваліте Господа» М. Вербицького, «Під твою милість» С. Людкевича. Духовним гімном України можна вважати твір А. Кос-Анатольського на слова Т. Шевченка «Наша дума». В. Пасічник поклав на музику текст Т. Шевченка «І день іде». У його ж обробці прозвучала галицька народна пісня «Під дубиною», а лемківська «В гаю зелененькім» - в обробці М. Колесси. Близьким до духовних гімнів можна вважати твір «Крилець, крилець», покладений на музику В. Матюком. Схожими за тональністю й уже традиційними для хору були «Чуєш, брате мій» Б. Лепкого і «Лелеченьки» О. Білаша.
|
|
Детальніше...
|
|
Середа, 20 вересня 2023, 09:31 |
|
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 19 з 92 |
