9 серпня у великій читальній залі нашої книгозбірні розгорнуто виставку під назвою «Благословенний янгол на ниві мистецтва слова», присвячену 80-річчю від дня народження відомого українського поета і перекладача, громадсько-політичного діяча, дипломата, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (1992) Романа Лубківського.

Роман Мар’янович народився 10 серпня 1941 року в селі Острівець (нині – Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.). Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (1963). Працював заступником головного редактора журналу «Жовтень» (тепер – «Дзвін»). У 1980-1992 рр. очолював Львівську організацію Спілки письменників України, був членом виконавчої ради українського відділення Пен-клубу, делегатом установчого з’їзду Руху. У 1990-1994 рр. обирався до Верховної Ради України. З 1992 р. перебував на дипломатичній службі: спочатку як посол України в Чеській і Словацькій Федеративній Республіці, а у 1993-1995 рр. – у Чеській Республіці. З 1995 р. Роман Мар’янович – професор факультету міжнародних відносин та дипломатичної служби Львівського національного університету ім. І. Франка. У 1997-2001 рр. був начальником управління культури Львівської ОДА, у 1996-2000 рр. – головою львівської обласної організації товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, згодом його почесним головою. У 2006-2007 рр. очолював Комітет з Національної премії ім. Т. Шевченка. Не стало Романа Лубківського 23 жовтня 2015 року.

13 липня, не чекаючи санітарного дня, працівники нашої бібліотеки побували на ювілейній Стефаниківській виставці, відкритій у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові. Виставку влаштували три поважні інституції – окрім самого музею до її організації причетний Центральний державний історичний архів України у Львові, який очолює онука письменника Олеся Стефаник, та Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Вони надали низку експонатів – листи та світлини письменника, прижиттєві видання творів та ін. Основну частину експозиції становлять художні твори – починаючи від скульптурного портрета Василя Стефаника М. Паращука й графічного портрета І. Труша й закінчуючи великими циклами ілюстрацій до творів Стефаника, виконаних О. Кульчицькою, М. Бутовичем, В. Касіяном, І. Остафійчуком, І. Крислачем, М. Падовським та багатьма іншими митцями. Імена окремих художників – учасників попередніх ювілейних виставок – залишаються маловідомими, попри високий мистецький рівень їхніх робіт. Мистецькі твори мають на собі відбиток епохи – це й радянський соцреалізм, і символізм, і класицизм. Кожен художник по-своєму прочитував ті самі новели, і порівняння цих різних мистецьких творів показує все багатство духовного життя нашого народу в ХХ столітті.

Відділ україніки ЛОУНБ і провідне коло ОУН «Держава» провели наукову конференцію «Євген Коновалець: постать на тлі доби».

Вступне слово виголосив завідувач відділу україніки, представник ОУН «Держава» Євген Салевич. Він коротко і чітко висловив провідні думки і завдання щодо організації української нації:

• нація створена Богом;

• нація прагне бути і прагне бути сильною;

• сила нації в її тотальній світовій організації;

• нам була, є і буде потрібна організація української нації;

• маючи свою українську державу, ми можемо втратити все – українську ідентичність, території і простір, коли у нас не буде сильної організації української нації;

• маємо перед очима західний світ, де мігранти окуповують заможні країни, де є все, окрім сильних національних організацій і розуміння національними елітами загроз національним ідентичностям. Тому згідно традиції ми повинні пошанувати великого організатора української нації ХХ століття, організатора потужних УВО та ОУН Євгена Коновальця і вся нація повинна шанувати свого організатора, бо його діяльність дає можливість нації бути у прийдешньому.

Відділ україніки провів круглий стіл «Трагічні сторінки української історії: жертви НКВС 1941року».

Вступне слово мав завідувач відділу україніки Євген Салевич. Він висловив думки про три контексти сприйняття історії нищення української нації.

Контекст перший від великого організатора української нації полковника Євгена Коновальця – у великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору або бути творцями або жертвами історії – виголосив провідник на установчому конгресі Організації українських націоналістів у Відні 1929 року. Контекст другий від великого організатора української нації Степана Бандери – на тлі масових жертв українців 30 червня 1941 року Українські національні збори з ініціативи Організації українських націоналістів – бандерівців проголошують декларацію про відновлення Української держави.