1 червня у відділі мистецької літератури відбувся майстер-клас із виготовлення виробів з паперу за участю соціальної групи Львівського міського територіального центру під керівництвом Юлії Клим.

Мистецтво художнього оброблення паперу, виконання художньо-декоративних виробів із паперу є важливим чинником ужиткової творчості. Знання, уміння та навички в цьому виді художньо-вжиткової діяльності дають можливість використовувати їх в інших видах ужиткової творчості.

Специфіка роботи з папером передбачає оволодіння художніми, творчими способами дій, створення декоративних виробів, прикрас: витинанок, оригамі, імітації вітража, паперової мозаїки тощо.

Учасники майстер-класу мали можливість створювати різні вироби з паперу. Одним з основних були троянди.

Рослинні орнаменти із троянди означають безперервний сонячний рух та постійне його оновлення. Символіка троянди наступна: листочки – символ основи, нескінченності життя; квітка, що розпукла, – символ краси та процвітання; пуп’янок – символ зародження нового життя, продовження роду.

Якщо ж троянди включені до геометричного узору, то тоді це не просто квіти, а квіти-зорі, що передають уявлення людей про систему Всесвіту та непорушні закони буття.

Завершився майстер-клас творчим аналізом виконаних робіт.

30 травня в бібліотеці відбувся вечір-портрет, присвячений 80-річчю від дня народження Богдана Миколайовича (він народився 29 травня 1943 р.).

Директор бібліотеки Іван Сварник розповів про знайомство з Чайковським через колегу-архівіста Ореста Мацюка, про спільну роботу над книжкою «Жабче Муроване» - в цьому селі народився пан Богдан. Також розповів про участь у товаристві Україна-Польща, головою якого був Т. Старак, а членами Б. Чайковський, Р. Чмелик, О. Мацюк, Р. Липка, І. Гречко та інші представники львівської інтеліґенції. Про спільне захоплення – рибалку.

25 травня у відділі україніки відбувся майстер клас «Петриківський розпис», в якому взяли участь учні 3 А класу СЗШ № 86 м. Львова (класний керівник Оксана Григорівна Сорока). Провела захід художниця Наталя Білоус. Діти відкрили для себе дивовижний світ петриківського розпису, малювали калину, квіти, листочки власними пальчиками.

Організували захід провідні бібліотекарі відділу україніки Мар’яна Москва, Надія Бала та завідувач відділу виробничої літератури Леся Колодій.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище, громадська організація «Міждисциплінарні філософські студії «Ентазис» та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Український гетьман ХХ століття Павло Скоропадський і його державотворча діяльність».

Вступне слово на конференції виголосив завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він висловив ряд світоглядних думок про століття блукань української національної еліти і назвав головний контекст обговорення теми заходу – питання навернення і піднесення української аристократії, правдивих давніх українських родів (шляхти) задля творення української аристократичної держави.

Після давньоукраїнського княжого часу в нашій історії було лише два періоди гетьманату – період козацької державності (близько півстоліття від половини XVII ст.) та вісім місяців правління гетьмана Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.). А те, що тліло століттями і загорілося у ХХ столітті, може постати знову. Консервативна ідея живе – вона потрібна українській аристократії, представникам давніх родів і духовному виміру України.

Відомий український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії й джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України, ідеолог українського традиційного консерватизму Володимир Потульницький подав концептуальну наукову промову «Роль та місце гетьмана Павла Скоропадського в історії, сучасному та майбутньому України». У повному викладі промови Володимир Потульницький змалював такий образ українського гетьмана ХХ століття: