7 грудня, у Всесвітній день української хустки, до нашої бібліотеки завітали студенти 1-го курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка» на чолі з професоркою Лілією Ярмол. Директор бібліотеки Іван Сварник розповів студентам про історію будівлі, а завідувачка великого читального залу Ольга Вахула провела екскурсію відділами бібліотеки та ознайомила студентів з правилами обслуговування у читальних залах. Лілія Ярмол щиро подякувала за теплу зустріч, а студенти мали змогу записатись та стати повноцінними користувачами книгозбірні.

У ювілейні дні Григорія Сковороди, 5 грудня, до відділу абонемента бібліотеки завітало чимало гостей, особливо молоді. Прийшли, аби послухати мудрих людей, поспілкуватися й перейнятися високим духом українського мислителя.

Історик Іван СВАРНИК зробив огляд історичних подій епохи Сковороди. Наголосив, що майбутній філософ народився у козацькій родині Лубенського полку саме в той час, коли наказним гетьманом став легендарний Павло Полуботок. Котрий сміливо протистояв тиранії Петра І, за що, разом із соратниками, був ув’язнений у Петербурзі. Данило Апостол, як досвідчений полководець і поміркований політик, намагався відстояти автономію України і провів важливу для економіки України справу – «генеральне слідство про маєтності» (1729-1731). Так само велике значення мала кодифікація законів Чуйкевича (1743), а також судова реформа (1763), здійснена вже за гетьманування К.Розумовського. Отож наш мислитель формувався в атмосфері вільного й демократичного життя Гетьманщини. У другій половині свого життєвого шляху став свідком ліквідації полкового ладу на Слобожанщині (1765), де працював педагогом, знищення Січі (1775) й цілковитого скасування автономії й козацького ладу та запровадження кріпацтва (1783). Однак ці зміни були зовнішніми й не могли похитнути гуманістичного світогляду духовно вільної людини.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Ідеал держави гетьмана Пилипа Орлика».

У вступній промові представник ОУН «Держава», поет Євген Салевич означив контексти обговорення знакової постаті в українській історії гетьмана Пилипа Орлика. Отже, визначені теми заходу – символіка образу Гетьмана, ідеал держави для українця в історії, ідеал держави у світогляді нації і національної еліти, державотворча ментальність української нації, прагнення і творення держави в українській історії, державотворчі ідеології і державні діячі в історії, держава Пилипа Орлика і її Конституція, устрій України відповідний ментальності нації. Промовець закликав подивитися на тодішню картину українського світу, на стан української державності – українську козацьку державу після поразки визвольних змагань гетьмана Івана Мазепи, на образ українського гетьмана у вигнанні і його подвижницьку державотворчу діяльність, на тогочасні питання української держави з проекцією на сьогодення і прийдешність: протекторат Швеції, союз західних держав проти Москви, проблему відвічно ворожої Москви, проблему союзу з Туреччиною та позицію Польщі.

Історик Іван Сварник розповів про два історичні джерела до епохи Мазепи. Це «Ітінерарій» словака Д. Крмана, який їздив по політичну підтримку до Карла ХІІ і був свідком усієї української кампанії шведів. Він цікаво описав гетьмана Мазепу. На його думку, саме українці спричинилися до поразки Карла ХІІ під Полтавою, оскільки гетьманські козаки дотримувалися нейтралітету. Натомість Січ на чолі з Гордієнком вперше від часів Хмельницького виявила солідарність з гетьманом, знищила багато московських залог, а потім запорожці стали першими політемігрантами, заклавши Олешківську Січ у турецьких володіннях. Орлика словак згадує лише як соратника Мазепи. Натомість Д. Яворницький («Історія запорізьких козаків») докладно описує не лише перебіг бойових дій на наших теренах, але й перебування козаків під Бендерами, смерть Мазепи, вибори Орлика. Докладно наводить зміст різних документів, в т. ч. й конституції, яка значною мірою відображала демократичний лад і звичаї Запорізької Січі. Важливість конституції полягала в декларуванні принципів відповідальності гетьмана перед різними станами держави, соціальних гарантій для вдів і сиріт полеглих козаків та ін. Варто підкреслити, що Пилип Орлик народився в Литві, його батько був чехом, а сам він, здобувши освіту в Україні, став українським патріотом і намагався збройно повернути незалежність козацької держави.

На День фахівця під гаслом «Ваша майбутня професія» відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка, який фактично є стейкхолдером кафедр іноземної, слов’янської і польської філології ЛНУ імені Івана Франка, відвідали першокурсники кафедр слов’янської літератури та полоністики. Комплексна форма групового бібліографічного інформування майбутніх спеціалістів певної професії / спеціальності про запропоновані фондовим наповненням книгозбірні поточні та ретроспективні інформаційні ресурси з галузі знань за профілем їх практичної діяльності увійшли до багаторічної практики іноземної книгозбірні. Мета Дня фахівця у відділі – інформування однорідної за сферою діяльності групи користувачів про актуальні джерела фахової інформації, задоволення їхніх професійних інформаційних потреб; розкриття бібліотечних фондів, популяризація галузевої літератури, бібліотечних, бібліографічних продуктів і послуг.