| «На березі річки, якої немає…» | 
| Середа, 29 березня 2023, 10:45 | |||
| 
 
 Полтва і її притоки слугували джерелом дармової енергії: вода приводила в рух численні млини, які слугували не лише для виготовлення борошна й круп. Енергія води використовувалася в папірнях, порохівнях, сукновальнях та інших мануфактурах. Розкопки в районі нинішнього «Добробуту» засвідчили, що тут існувало безперервне слов’янське поселення від V-VІ ст. На березі струмка, що впадав у Полтву, діяв великий ремісничий центр , був потужний осередок чинбарства, який давав сировину для шкіряних промислів. Чинбарі потребували великої кількості протічної води. Полтва слугувала також основою каналізаційної системи давнього Львова. Тому з часом забрудненість річки настільки зросла, що у ХІХ ст. її вирішили сховати під землю. Засклеплення Полтви і її приток почалося в 1870-ті роки з нинішніх вул. Фредра і Герцена, далі просп. Шевченка, а завершилося у міжвоєнний період. Нині річка виходить на поверхню поза межами Львова. Присутні задали низку питань про інші річки Львова, про придатність джерельної води до пиття, про можливу перспективу відкриття Полтви. \ 
  | 







![]()  | Today | 476 | 
![]()  | Yesterday | 4545 | 
![]()  | This week | 8132 | 
![]()  | Last week | 16907 | 
![]()  | This month | 9454 | 
![]()  | Last month | 79397 | 
![]()  | All days | 5294922 |