Провідне коло ОУН «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл, присвячений 81-ій річниці від дня проголошення Акта відновлення Української держави та 115-ї річниці від дня народження Романа Шухевича. У вступному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки Євген Салевич прочитав текст Акта відновлення Української держави і висловив думки про три контексти обговорення славної сторінки української історії. Перший. Проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 року – продовження історичної тяглости державотворення давньої державної нації у нових поколіннях українців. Другий. Сильна національна державотворча організація була, є і завжди буде основою творення сильної Української держави – як свого часу Організація українських націоналістів Степана Бандери. Третій. Українська військова еліта в історії і стан воїна в українській нації – потужний чинник державотворчих процесів. Є символічним те, що головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич народився саме 30 червня і в уряді відновленої Української держави був призначений заступником міністра з військових справ.

До 100-річчя від дня народження польського поета, прозаїка, драматурга, театрального актора Мирона Бялошевського (1922-1983) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) запрошує шанувальників польської літератури до перегляду книжкової виставки «Експериментуючи з буденністю відкриття несподіваних сенсів», де представлені як твори письменника, так і статті відомих літературознавців про нього.

Поезія Мирона Бялошевського вирізнялася мовним експериментаторством. Великий резонанс отримала автобіографічна книга «Щоденник варшавського повстання» (1970), котра була нагороджена премією Міністерства культури та мистецтва. Пісні польського композитора, автора музики до пісень, фільмів та спектаклів Зигмунта Конєчного (1937) на вірші Мирона Бялошевського виконувала польська співачка жанру співаної поезії, котра мала у Кракові власний музично-поетичний театр, Ева Демарчик (1941-2020). Про Мирона Бялошевського створено біографічний ігровий фільм польського актора театру, кіно та телебачення, театрального режисера Анджея Баранського (1950) «Pare osób, mały czas» (2005). В одній із двох головних ролей — польська акторка кіно та театру, прозаїк, кінорежисер Крістіна Янда.

До 170-річчя від дня народження каталонського та іспанського архітектора, новатора форми та одного з найяскравіших представників стилів арт-нуво та модерн в архітектурному мистецтві Антоніо Гауді-і-Корнета (1852-1926) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) пропонує увазі користувачів книжкову експозицію, де представлені мовами світу його роботи з фаховими характеристиками його стилю в архітектурі. Більшість його робіт зосереджена в Барселоні. Найвідоміша будівля — Храм Святого Сімейства.

Антоніо Гауді був непересічною людиною, фігурою досить ексцентричною. Його дивовижні, супервитратні проекти, які подекуди називали навіть божевільними, щедро фінансував багатий промисловець-бавовняр Аузебі Ґуель, завдяки якому Гауді міг зосереджуватися на творчості, абсолютно не думаючи про гроші. Цікаво, що він принципово відмовлявся розмовляти іспанською мовою, а розмовляв тільки каталонською із підлеглими, відвідувачами і навіть із королем Іспанії, який колись відвідав його будівельний майданчик. Одного разу його побила місцева поліція за «розпалення національного сепаратизму».

"Малюю те, що бачу у видіннях", - автор виставки малюнків "Творець. Всесвіт. Людина. Земля вже діє" Зіновій Яворський на її відкритті учора. На перший погляд, твори виконані у дитячому стилі, та несуть філософсько-релігійний зміст. Гості події розгорнули дискусію, адже кожен інтерпретує зображення по-своєму. Виставка експонуватиметься ще деякий час, запрошуємо до оглядин.