19 серпня у відділі мистецької літератури відбувся круглий стіл «Ми і довкілля». У своєму вступному слові соціолог Юлія Клим підкреслила проблеми дбайливого ставлення до природи, охорони навколишнього середовища, охорони здоров’я, поліпшення екологічної ситуації, яка є досить актуальною для України і всієї планети, розглянула, які зміни відбулись у взаємовідносинах людини і природного середовища. Продовженням заходу була книжково-ілюстративна виставка.

Відкриваючи тематичну виставку «Без любові до природи, людина не може бути митцем», завідувач відділу мистецької літератури п. Надія Письменна представила видання, в яких розкриваються дивовижні подорожі у світ творчих відкриттів та художнього вираження, що збагачують наше життя. Особливо було відзначено, що у різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, яке ґрунтується на загально художніх законах творчості, існують своя специфіка, особливості, що характерні тільки для відповідного виду мистецтва.

Для популяризації фондових документів з економіки, маркетингу та менеджменту в умовах цифрової економіки, що формується, необхідно ознайомитися із формування більш ефективної та результативної системи комунікацій між підприємством і споживачами. Тож, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) пропонує користувачам книжкову виставку мовами світу, де презентовані основні принципи взаємодії цих понять. Статистика свідчить, що це просто необхідно для українського сучасного бізнесу. Компаніям, які не надали особливої важливості розвитку інформаційних та комунікаційних технологій як і використання їх, стає дедалі складніше конкурувати з лідерами галузі. Ці нові сучасні процеси в анамнезі дозволяють говорити про принципово новий етап еволюції суспільства, що далеко від індустріального етапу прогресу. Мета дослідження маркетингу і менеджменту в ландшафті цифрової економіки - виявити специфіку їх зростання методами такого наукового пізнання, як порівняльний аналіз, узагальнення, систематизація, історико-логічний метод. Найбільш значущі тенденції у маркетингу та менеджменті - їх наслідки для суб'єктів господарювання. Запрошуємо до перегляду!

12 серпня у відділі мистецької літератури нашої бібліотеки був проведено майстер клас з плетіння браслетів.

Хенд-мейд (ручна робота) – це чудова можливість самовиразитися. Не кожен із нас має творчу професію, але творчий початок, безсумнівно, притаманний будь-якій людині. Саме тому, створюючи щось своїми руками, ми отримуємо ні з чим незрівняне задоволення, привносимо в своє життя красу і гармонію.

Цей вид діяльності привабливий тим, що опанувати його може кожен. Для того, щоб створювати своїми руками прекрасні речі, зовсім не обов’язково володіти якимись особливими художніми здібностями. Можно перетворювати повсякденні предмети на фантастичні витвори мистецтва. Для цього цілком можна обійтися й підручними засобами або за необхідності придбати недорогі елементи, що і зробили наші майстрині.

До 200-ої річниці від дня народження польського письменника, публіциста, видавця, історика, філософа, польського та українського громадського та політичного діяча, найбільш плідного автора в історії польської літератури Юзефа-Ігнація Крашевського (1812-1887) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) запрошує на книжкову виставку «Українське село в творах Юзефа-Ігнація Крашевського». Крім повістей і романів, фондова спадщина письменника містить і літературу про нього. Його літературна спадщина налічує близько 600 томів романів, повістей, поетичних і драматичних творів, а також робіт з етнографії, фольклористики, публіцистичних і літературно-критичних статей. Писав під псевдонімами Клеофас Факунд Пастернак (Kleofas Fakund Pasternak), Богдан Болеславіта (Bogdan Bolesławita), Др. Омега (Dr Omega), Kaniowa та інші. Від 1838 року разом із дружиною жив на Волині, коли був початково господарем села Омельне (Луцького повіту), потім в 1840 році купив село Городок біля Луцька, де мусив сплачувати згідно судового процесу про задавнений борг цього села. Здійснив декілька поїздок до Києва та Одеси, які пізніше описав у нарисах «Wspomnienia Odessy, Jedyssanu i Budżaku» (1845-1846). Під час подорожей він спілкувався із краєзнавцями і дослідниками старожитностей, здійснював плідну роботу зі збирання і вивчення документів та джерел з історії землі Волинської. Саме в цей період він написав багато мистецтвознавчих і публіцистичних статей, повістей та оповідань з життя простих людей «Хата за селом», «Чернеча могила», «Два світи», «Повість без назви» та інші. У 1848 році Ю. І. Крашевський продав Городок. А в 1853 році, через господарські невдачі та необхідність навчання чотирьох дітей, а саме: Констанції (нар. 1839 р.), Яна (нар. 1841 р.), Францішка (нар. 1843 р.), Августа (нар. 1849 р.), змушений був переїхати до Житомира.