12 травня, у свято преп. Мемнона, наша бібліотека отримала рідкісні українські книги, видані в Коломиї, Станиславові та Львові у 1904-1921 роках видавництвами «Бистриця» (серія «Бібліотека для української молодіжи»), Евгеном Крушинським, Юліяном Насальським (Серія «Бібліотека для рускои молодежи»), НТШ (серія «Український театр». Їх подарувала відома дослідниця українського книговидання Мар’яна МОВНА. Книги походять з її родинної бібліотеки й мають низку екслібрисів і власницьких написів: «Бібліотека Стефанова З.», «Стефанів», «Бібліотека Зенона Стефанова», «Наталія Стефанівна», «Maryja Stepaniowa», «Т-во Молода Січ».

Дві з книжок – зброшуровані й оправлені разом збірки творів для дітей: перша об’єднує збірку оповідань Ф. Гофмана «Добрі душі» (з додатком кількох байок Л. Глібова і С. Руданського), географічний нарис «Про Япан», «Байочки» Л. Глібова, оповідання І. Ширяєва «Через зачароване місце» з додатком – віршем «Наука». Друга збірка містить оповідання Д. Лепкого «Чужа кривда не загріє», збірку оповідань В. Н. «Трясиведмідь Дусивовк», збірку оповідань Ф. Гофмана «Добрі душі», нарис «Про Япан», «Байочки» Л. Глібова, І.Манджури, С. Руданського, М. Кузьменка, оповідання І. Ширяєва «Через зачароване місце», некролог Ю. Насальського, збірку оповідань Ф. Гофмана «Під землею», казку Л. Толстого «Про Івана дурака і його братів».

Окремими книжечками вийшли «Покотигорошок» Д. Третяка та казка М. Буйно «Скарб» з численними малюнками О. Куриласа (Станиславів: Бистриця, 1920), - драма А. Володиславича (А. Крушельницького) Чоловік чести» (Коломия, 1904) з вишуканими сецесійними віньєтками, а також - драма М. Кропивницького «Невольник» (переробка поеми Т. Шевченка) (Львів: НТШ, 1921).

Щиро дякуємо пані Мар’яні Мовній за чудовий презент!

У відділі мистецької літератури ЛОУНБ з 15 травня по 22 травня 2022 року експонується книжкова виставка «Скарбниця художньої культури» до Міжнародного дня музеїв

З нагоди 150-річчя від дня народження польського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури Владислава Реймонта (1867-1925) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) запрошує до перегляду експозиції «Жити – це діяти, це розсівати світом талант, енергію й почуття, це в сьогоденні допомагати майбутнім поколінням». Сам В. Реймонт жив у Варшаві від 1893 року і працював письменником. На його честь навіть названо аеропорт в місті Лодзь. Батьки хотіли аби син став органістом. Та Владислав відмовлявся ходити до школи, дуже часто шукав себе у різних професіях, багато подорожував Польщею та Європою.

Його творчість поєднує традиції критичного реалізму з елементами натуралізму і символізму. Невелику частину творчої спадщини складають вірші. Творчість В. Реймонта характеризується різноманітністю. Письменник писав на різні теми, використовував різні літературні форми. Часто у творчому доробку письменника з'являлась критика суспільства. У 1924 році Владислав Реймонт отримав Нобелівську нагороду за повість «Селяни» (Chłopi). Переклав роман Реймонта «Селяни» відомий політичний діяч УСРР, український прозаїк, перекладач, чоловік народного комісара соціального страхування УСРР Марії Венедиктівни Лебединець Михайло Лебединець. У Харкові 1930-го року були видані дві перші частини роману.

Львів – це гордість України…

Покорив піснями світ,

І Європи він перлина –

Краще місто з давніх літ.

Анна Канич

У відділі мистецької літератури з 6 травня по 15 травня 2022 р. проходить перегляд літератури присвячений Дню міста Львова.

Хто пізнає Львів, той переймається величезною любов’ю для нього, наснажується почуттям шанобливості перед Життям і його Творцем, стає внутрішньо шляхетнішим і мудрішим. Львів – це як яскрава особистість, перебування з якою завжди надає потужних імпульсів внутрішнього розвитку.

Полюбіть Львів, і ви станете щасливішими! Кожен може відчути те нефізичне внутрішнє тепло, що його випромінюють начебто холодні кам’яні стіни і бруківка. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній усе найкраще.

Запрошує усіх бажаючих на перегляд.