Мої сусіди на подвір’ї жваво, навіть із запалом, обговорювали фільм “Чорний ворон». Порівнювали з оригіналом, відзначали неповне відтворення сюжету, не дуже добре озвучення діалогів («як собаки гавкають і пташки кричать чути, а що говорять – не зрозуміло»).

Як на мене, кіно – цілком інакший жанр мистецтва, сценарій зовсім не повинен (зрештою, це й неможливо) відтворювати все, що міститься в літературному творі. Його мова – зображення, рух, освітлення, звуки. Хоча сюжет і образи відіграють не останню роль у сприйнятті твору глядачем. А ще фільм повинен впливати на душу й настрій, робити людину людянішою і кращою. І навпаки – гартувати й готувати до відчайдушної боротьби за свій народ і державу. Чи фільм «Чорний ворон» вплине на українців? Гадаю, що так. Адже він оптимістичний і показує героїв, які воюють за Україну без москалів і комуністів, у безнадійній з мілітарної і політичної точки зору ситуації. Так само, як воювали наші повстанці в 40-ві-50-ті роки ХХ ст. Воювали, щоб показати іншим – наш дух не зламати, ми помремо, але не скоримося!

Отож раджу перечитати «Залишенця» або «Чорного ворона» Василя Шкляра. Зауважу, що в фондах бібліотеки є ще півтора десятка інших творів цього автора – романів, повістей, творів для дітей. Читаймо самі й радьмо друзям!

Іван Сварник

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – видатних просвітителів, творців слов’янської писемності. Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги. Багато хто вважає, що її створено у 863 році, хоч насправді це дата початку моравської місії братів-подвижників, які вирушили в ці краї з уже готовими книгами Святого письма, перекладеними ними з грецької.

З нагоди Всеукраїнського дня вишиванки у відділі мистецької літератури ЛОУНБ відкрилася виставка «Мистецтво української вишивки». Експозиція буде працювати з 20 по 31 травня 2020 р.

Відділ зберігання. Дарія Ільчишин, Тамара Вєткіна (зав. відділом), Н. Н. 1976

60-70-ті роки ХХ ст. були цікавим і насиченим змінами періодом у житті бібліотеки. Значно підвищився освітній рівень бібіотекарів, які здобували спеціальну та вищу спеціальну освіту. Перший ювілей – 25-ліття – бібліотека урочисто відзначила 1965 . На той час вона стала визнаним науково-методичним центром бібліотек Львівщини. 1966 р. В бібліотеці розробили Статут, за яким установа стала «науковою бібліотекою універсального профілю» з розгалуженою структурою, у ній відкрилися відділи обслуговування працівників сільського господарства, зберігання фондів,обмінних фондів, інформації з питань культури і мистецтва, редакційно-видавничий, комплектування фондів, технічної літератури (1968). Дещо раніше, 1962 р., відділ мистецької літератури (на базі фондів Обласного будинку народної творчості). Але того ж року відділ перетворили на самостійну міську музично-театральну бібліотеку.