ПОЕТ І ПОЛІТИК |
Середа, 01 лютого 2023, 15:27 | |||
Мої батьки, які вчилися з Павличком у Львівському університеті, дуже цінували його як талановитого й глибокого поета, а редактор Львівського обласного видавництва І. Сварник після виходу другої книжечки Павличка «Правда кличе!» мав поважні неприємності: через вірш про Торквемаду цензура post factum заборонила поширення збірки і її вилучили з бібліотек Радянської України. Вдома залишився примірник цієї тоненької червоної книжечки, схований у задньому ряду на стелажі. Згодом «дядько Дмитро» мав дати мені рекомендацію до Спілки Письменників, але ця справа якось забулася і втратила актуальність. Нині в нашому суспільстві часто лунають гіперкритичні думки про старше покоління «українсько-радянської» інтелігенції. Деякі гарячі голови закликають викинути з нашої історії Скрипника, Шумського, Хвильового, з культури Довженка, Тичину, Рильського, бо ж вони були апологетами Союзу й соціалізму. Як людина, яка половину життя прожила в радянську епоху, мушу сказати, що серед письменників були як виразні співці комуністичних ідей, так і поважна група «націонал-комуністів» (яскравий приклад – Петро Шелест, звинувачений Москвою в націоналізмі), які доступними засобами захищали нашу мову й культуру. Не останнє місце серед них займав і поет Павличко, який у сприятливіші часи став палким поборником незалежності України. Як розумна й авторитетна людина, чудовий оратор, він багато зробив для відродження мови, літератури й культури, відновлення історичної справедливості щодо борців за волю України. Дмитро Павличко став одним із символів відродження України. Нехай рідна Карпатська земля огорне пухом його тлінні останки, а дух поета нехай ширяє над Бескидами в очікуванні нашої остаточної перемоги над кривавими ворогами. Іван СВАРНИК
|
![]() | Today | 635 |
![]() | Yesterday | 624 |
![]() | This week | 2159 |
![]() | Last week | 17212 |
![]() | This month | 40896 |
![]() | Last month | 56140 |
![]() | All days | 4746412 |