Цьогоріч Україна долучиться до заходів з нагоди Дня Європи саме 9 травня. Свято традиційно відзначається в Європейському Союзі та інших країнах на знак миру та єдності на континенті. «Будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм», – сказав Президент Володимир Зеленський у зверненні 8 травня після підписання указу про щорічне відзначення свята в Україні:

Указ Президента України №266/2023

ПРО ДЕНЬ ЄВРОПИ

Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю:

1. Установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 19 квітня 2003 року № 339/2003 «Про День Європи».

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

8 травня 2023 року

50 років тому, в ніч з 27 на 28 березня 1973 року у Львові було поширено близько 250 летючок такого змісту:

«Заборона російським самодержавством ювілею Шевченка стала найкращою формою агітації українських мас проти самодержавства /за Леніном/. Коли кати в апогеї свого чорносотенства топчуть національну святиню – у німих рабів повинні отверзтися уста. Шевченко є для українського народу національною святинею, і коли топчуть Шевченка – то топчуть нашу честь, насміхаються над народною совістю. Наш Львів завжди святкував шевченківські дні – ні один тупорилий кат – ні Австрія, ні Польща – ніколи не зважувався перешкодити всенародному вшануванню свого співця. Цього року вперше у Львові плюнули в нашу любов. Чого не зробили цісарська Австрія і панська Польща – зробив червоний фашизм «соціалістичної імперії Росії. Шевченка у Львові не святкували. Не було святкових вечорів ні у львівських театрах, ні у філармонії, ні в домі актора. А ініціаторів шевченківських урочистостей попередили, залякали перестрахувальники парткомів і КДБ. Не було вечорів у жодному з львівських вузів, навіть у консерваторії ім. Лисенка, навіть в університеті ім. І. Франка – в університеті, де майже всі факультети наполягали на святкуванні, а ансамбль «Черемош» підготував святкову програму, в університеті, де починаючи з 1939 року шевченківські вечори були університетським громадянським обов’язком. Навіть Черкаському народному хорові, який виступав у шевченківські дні в нашому місті, було заборонено співти «Заповіт» та інші «неугодні» сьогоднішнім сатрапам пісні.

Видавничий дім «ПРОСТІР» (Київ) передав до нашої бібліотеки цікавий збірник «Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність» - книгу, видану 2021 р. до 80-ліття проф. Альберта Кіпи, президента УВАН у США. Добір авторів та тематика статей залежали від двох редакторів – Ігора Гирича (Україна) й Леоніда Рудницького (США). Та головним motto збірника є відзначення багатолітньої плідної діяльності професора Кіпи на ниві української науки, культури й духовності у США, зокрема в УВАН. Чільними постатями цієї славної установи свого часу були Дмитро Чижевський, Юрій Шевельов, Олександр Оглоблин, Марко Антонович, Омелян Пріцак, Григорій Костюк, Ігор Шевченко, Роман Шпорлюк, Ярослав Пеленський, Тарас Гунчак.