Напередодні Великодніх свят, 18 квітня, у відділі мистецької літератури відбувся майстер-клас з декорування яєць в техніці декупажу, який провели майстриня Вікторія Альба та керівник соціальних послуг «Джерело» Юлія Клим.

Прикрасити великодні яйця можна різними способами. Одним із найшвидших і найефектніших є декупаж – це техніка аплікації, коли на предмет наклеюються фрагменти малюнка або орнаменту та покриваються лаком для збереження. Продаються навіть спеціальні декупажні серветки, тому це доступне всім, хто бажає зробити великодній стіл яскравішим і радіснішим. Варіантів оформлення яєць у такий спосіб досить багато. Можна використовувати як варені яйця, які без жодного побоювання можна вживати в їжу, так і декоративні заготовки або порожню шкаралупу.

Ім’я Володимира Старосольського довший час замовчувалося: заарештований в к. 1939 р., як один з чільних українських політиків Галичини, він загинув у совєтських таборах 1942 р., а за рік до того в Казахстані померла і його дружина, відома піаністка Дарія з Шухевичів. Діти вижили після заслання: Юрій і Уляна зуміли виїхати на Захід і стали знаними українськими діячами у США. Ігор (п. 1988) був відомим архітектором, одним із основоположників галицької реставраційної школи. Лише нещодавно меморіальна таблиця з’явилася на Коперника, 14, де жив і працював Старосольський у 1905-1918 рр., а минулого року це прізвище увічнили в назві вулиці, яка доти мала ім’я Карпінського.

11 квітня у відділі мистецької літератури відбувся майстер-клас із декорування верби за участю центру соціальних послуг «Джерело» під керівництвом Юлії Клим. Цього року Вербну неділю святкують 13 квітня – за тиждень до Великодня, що припадає на 20 квітня.

Завідувачка відділу Надія Письменна ознайомила учасників з історією свята та традиціями Вербної неділі. Верба завжди мала особливе значення для українців. Вона була і залишається одним із найголовніших національних символів. Крім того, верба символізує жіночність, тому до свят її прикрашали виключно жінки і дівчата. Для вербових букетів традиційно готували гілочки верби з пухнастими котиками, для гарного букета брали не менше десяти-дванадцяти гілочок (парність чи непарність тут неважлива). Гілочки однакової довжини складали в тугий пучок і обмотували лляною шнурівкою в напрямку за сонцем. Букет прикрашали квітами, травами та йшли освячувати в церкві. Після освячення гілочками верби вже не ділилися – букет несли додому і ховали за образами як оберіг. А освячену вербу з попереднього року в жодному разі не можна було викидати – її спалювали. В Україні є звичай «биття» такими освяченими галузками, що символізує побажання здоров’я, бадьорості духу і довголіття. Діти «б’ються» вербовими гілочками і промовляють: