До Дня української писемності та мови, свята розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 27 жовтня, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві огляд книжкової експозиції, де чільне місце займає література побутового та ділового спілкування державною мовою України, видання про анти-суржик, про культуру слова, новітні довідники української мови та літератури, вступний курс української мови для студентів-іноземців, практичний курс або усне мовлення української мови для іноземців, посібники з мовностилістичних порад, підручники покрокового викладання та вивчення української мови для іноземців: книга для викладача, книга для студента, модульний курс викладання української мови, проблеми методики викладання, теорія і практика викладання української мови як іноземної, складні випадки вживання слів, словник наголосів, мова ділових паперів та інші видання мовами світу.

До 2095-річниці від дня народження римського поета Марона Публія Вергілія (70 р. до н.е — 19 р. до н.е) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві перекладну книжкову експозицію мовами світу його творів та критичну літературу про нього, адже він найвидатніший поет стародавнього Риму та й один із найвизначніших поетів античної літератури, автор епосу «Енеїда», який оспівує легендарне походження римського народу.

Відомостей про його життя небагато, та й ті, що є, дійшли до нас у вигляді розрізнених цитат пізніших римських авторів і в складі семи коротких начерків життєписів знаменитих людей з-під пера Светонія, яких часто приписують Елію Донату, оскільки текст зберігся в його рукописі. Деякі незалежні біографічні відомості містяться в «Життєписі» Бернського рукопису. Також імовірно, що усі біографії мають за джерело записки сучасників Вергілія.

У політичному житті Вергілій участі не брав, та завдяки щедротам друзів, його статок досяг десяти млн сестерціїв, і він мав будинок на Есквіліні поруч із оселею Мецената. Близько 41 року до н. е., після вбивства Цезаря, маєток було віднято для передачі ветеранам нового владики Рима, Октавіана Августа. Поет поспішив до Риму і за допомогою своїх друзів домігся повернення власності. У Неаполі чи поблизу нього, Вергілій прожив майже все своє життя. Лише зрідка відвідував він Рим, бував на Сицилії й у Таренті, та один раз відвідав Грецію.

До Дня української писемності та мови відділ україніки провів презентацію наукової монографії Павла Салевича «Міфологічна система «Слова о полку Ігоревім», зокрема, зупинившись на питаннях «Мови, традиції, мислення та світогляду автора «Слова о полку Ігоревім».

Відомий дослідник давньої української літератури, директор «Центру наукових досліджень давньої української літератури “Інститут Слова”», поет Павло Салевич поділився такими відповідями на поставлені питання.

Мова «Слова» — магічна, сакральна, ритуальна, побудована на міфопоетичному світовідчутті — кожне слово має не лише смисл, а й сакральну силу. Автор не лише описує, а творить реальність словом, як це робили жерці. Мова автора надзвичайно символічна і багатозначна: може означати і предмет, і міфологічну сутність. У мові автора все живе. Через неї автор відтворює відображення народної віри, у якій немає «мертвих» речей.

Традиція автора — міфоепічна: наслідування давньоукраїнських сакральних зразків первоначал і первопричин, начал і кінців, ритуалів і жертвоприношень. Автор вбудовує і прилучає власну пісню до вже сформованої давньоукраїнської міфоепічної традиції.