2 грудня у великій читальній залі відбулась знакова літературно-мистецька подія – презентація 7-го тому Антології патріотичної поезії «Вибухові слова». Це видання є частиною серії «Бібліотека Премії», започаткованої відомим письменником Олесем Дяком. На захід завітали автори-переможці Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Катерини Мандрик-Куйбіди, колеги з Львівської письменницької організації та шанувальники поезії.

Відкрив презентацію директор ЛОУНБ Іван Сварник, який привітав гостей і наголосив на значущості поезії у час війни та подякував авторам і організаторам за створення цього видання. Його слова задали зустрічі урочистий, але водночас теплий тон.

Споруда Народного дому у Львові постала 1851-1864 рр. на місці зруйнованого університету, під який пристосували будівлі колишнього монастиря й костела ордену Тринітаріїв, ліквідованих 1783. Монастир спорудили 1695 р. , а орден мав на меті викуп християн з неволі. Руїни університету цісар 1849 р. подарував львівським русинам на знак подяки за вірність монархії в добу «весни народів» 1848-1849 рр. Головна Руська Рада вирішила на зібрані народом кошти збудувати будівлю для потреб освіти й культури русинів. Цими питаннями займалася Галицько-Руська Матиця, створена за прикладом інших слов’янських народів. Надалі Матиця організувала підготовку й видання шкільних підручників, альманахів, календарів та інших потрібних для просвіти видань, організацією шкільництва й вихованням української інтеліґенції. Для керівництва власне Народним домом було створено товариство «Руський інститут Народний дім у Львові». Його керівництво спочатку займало національні позиції, але в другій пол. ХІХ ст. потрапило під вплив москвофілів. Будинок Народного дому спроектували архітектори В. Шмідт і С. Гавришкевич в стилі неоренесансну й неороманському. При цьому закладалася універсальна функція будівлі, де мали розміщуватися різні культурно-освітні установи. Найбільше місця займала українська Академічна ґімназія та бурса для учнів. Вона функціонувала тут до спорудження окремого будинку на Сапіги, 14. Директорами були о. В. Ільницький, І. Кокорудз, М. Сабат та ін., викладачами О. Тисовський, І. Крип’якевич, С. Гайдучок, М. Зарицький та ін.