Сьогодні в Україні відзначається День Гідності та Свободи – символ боротьби і перемоги нації за власну гідність та право на самовизначення. Революція Гідності сколихнула країну хвилею небаченого патріотизму. Українці продемонстрували свою європейськість, гідність та своє прагнення до свободи. Ми дякуємо всім гідним і вільним. Тим, хто зі щитом, і хто на щиті, для яких найважливішими цінностями були, є і будуть Гідність і Свобода!

З нагоди цієї дати у великій читальній залі експонується книжкова виставка «Герої не вмирають», на якій представлені документи про переломні події в Україні початку XXI століття – Помаранчевої революції та Євро майдану – художні, наукові та публіцистичні видання, публікації з газет та журналів.

Завітайте на перегляд.

До 125-річчя від дня народження американської письменниці та журналістки Маргарет Мітчелл (1900-1949) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує книжкову експозицію мовами світу її роману-бестселера «Звіяні вітром» (1936), що отримав Пулітцерівську премію, перекладений 37 мовами світу, а екранізація 1939 року отримала 8 премій «Оскар». М. Мітчелл зарекомендувала себе як журналістка, бо була провідною репортеркою газети «Атланта Джорнал». У 1922 році вона одружилася із Беррі Кіннардом Апшоу. Шлюб протривав 10 місяців: Беррі пив і часто бив її, а заставши його з покоївкою, Марґарет, не замислюючись, подала на розлучення. Про це ще багато років продовжувала пліткувати її рідня: з усіх поколінь дружин в їх родині Марґарет першою дозволила собі розлучення. На початку XX сторіччя розлучення в південних штатах Америки було нонсенсом. Але її не злякали судові зволікання і бюрократичні перешкоди. У 1924 році вона повернула собі дошлюбне прізвище. Другим її чоловіком став Джон Марш — давній шанувальник, закоханий в неї вже багато років. Заради неї він покинув високооплачувану роботу в Вашингтоні і переїхав до Атланти. У 1925 році пара одружилася. Мітчелл пішла з газетного бізнесу, щоб зайнятися літературною творчістю.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Архаїчна мова історичної прози Катрі Гриневичевої».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич назвав тему обговорення – архаїчна українська мова та давня національна історія в історичних повістях Катрі Гриневичевої «Шестикрилець» та «Шоломи в сонці».

Маємо пошанувати українську письменницю і громадську діячку Катрю Гриневичеву і висловити світоглядні думки про наші давні історію і мову на сторінках української історичної прози, маємо говорити про славні історичні часи Галицько-Волинського князівства, про образ князя Романа Мстиславича в історичних повістях «Шестикрилець» і «Шоломи в сонці.

Наш головний контекст українська історична проза в національній освіті, просвіті, у творенні української ідентичності, оригінальна творчість Катрі Гриневичевої і потреба наукових студій художньої спадщини письменниці, потреба створення товариства шанувальників її творчості.

До 175-річчя від дня народження шотландського письменника Роберта Луїса Стівенсона (1850-1894) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві книжкову експозицію його творів та критичних матеріалів про нього мовами світу. Письменник здобув світову славу завдяки роману «Острів скарбів», який є класичним зразком пригодницької літератури. Також є автором гостросюжетних романів («Викрадений», «Корабельна катастрофа», «Володар Баллантре», «Катріона»), крім пригодницьких романів Роберт Стівенсон був автором історичних романів («Чорна стріла», «Принц Отто» тощо), писав численні оповідання, психологічні повісті.