Ансамбль вулиці Руської є візитівкою Львова. Створений переважно італійськими будівничими ХVІ-ХVІІ ст., він гармонійно поєднує риси європейського Відродження й українського народного будівництва. Про Успенську церкву, вежу Корнякта й каплицю Трьох Святителів фахово писали Микола Голубець («Львів. Провідник») Іван Могитич («Ансамль вулиці Руської»), Володимир Вуйцик (статті про історію реставрацій ансамблю, про Павла Римлянина та інших італійців), Роман Могитич (розділ в «Арїітектурі Львова»). Однак жоден з дослідників не сказав про будівництво першої церкви Успення у Львові. Адже вона, безумовно, постала ще в княжі часи й була більш-менш на тому місці, що й нинішня. Документи про це загинули під час пожеж Львова ХІV-ХVІ ст. й вежі Корнякта , де зберігалися бібліотека й архів Успенського братства. Ясність могли б внести археологічні дослідження прилеглої території.

Львів є містом-музеєм завдяки архітектурним шедеврам Петра Італійця, Павла Римлянина, Петра Барбона, Петра Красовського. Однак вони були не першими італійцями в нашому місті. Як вважав В. Зиморович, будівничим Вірменського собору (1363) був «італієць Доре, який у той же час вимурував церкву св. Юра». Від поч. XV ст. італійців з генуезьких колоній у Криму (Кафа, Согдея, Чембало), було багато. Вони займалися торгівлею і ремеслами. Першим прийняв міське громадянство Франциск де Кантелльо з Кафи (1409). 1463 Акурсіо де Каріньяно вніс до раєцької книги запис про отримання від Домініко де Санта Ромуло 292 соболів для свого батька в Ґенуї, що засвідчив Юліан Ґебеллето з Кафи. Під час поділу спадку Немрота Велюті з Венеції (1465) між братами померлого Петром Велюті, Бернардом Велюті, Франциском Франдіні, як їхнім шваґром, особу Петра посвідчив князь Венеції Крістофорі Мауро. На спалок претендував також дрогобицький жупник, а водночас львівський і городоцький митник Альнольф Тедальді з Флоренції. Його особу посвідчили вельможі короля. 1563 р. Зубрицький пише, що кільканадцять років тому у Львові осіли двоє купців – грек Михайло Корнякт і флорентієць Антоніо Пандульфі, які спільно торгували вином з Греції й орендували пивницю під ратушею. Купці з Генуї Ломелліно, Ґрімальді, Мастроп’єтро, Дуччі та ін. торгували дорогими тканинами, предметами розкоші.